Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

чуттєвих всіх начал? Хіба не в тім, що в них тягар, і радість, і печаль? Ця суєта мирська... В чім суть? Не в тім наш є уклад, Що злагода у світі є, та й розлад з нею вряд? Раніш ти нудно животів, але хіба в цім суть? Тобі як прикро в те життя сьогодні зазирнуть!

Після вірша вона ще раз прочитала гату й мовила:

— Це я у всьому винна. Вчора прочитала йому одну арію, а він витлумачив її по-своєму. Надто мудровані й незрозумілі ці лаоські книги, дуже впливають на настрій. Упевнена, що всі ці думки навіяні тією арією. Так що головна винуватиця — я!

Вона порвала аркуш на дрібні клаптики, віддала служниці та звеліла негайно спалити.

— Даремно порвала, — зауважила Дайюй. — Спочатку треба було з ним поговорити. Ходімте, я доведу йому, що він написав дурниці.

Вони втрьох зайшли до кімнати брата.

— Баоюю, я хочу про дещо тебе запитати, — почала Дайюй. — Бао — коштовний камінь — це найдорожче. Юй — яшма, це найтвердіше. А в тебе що дорожче, а що твердіше? Скажи нам.

Баоюй мовчав.

— Ех ти! — засміялися дівчата. — Про себе самого нічого сказати не можеш, а берешся тлумачити вислови мудреців!

Сян’юнь заплескала в долоні:

— Баоюй програв!..

— От ти говориш, — вела далі Дайюй, —

Як мовити не можеш ти, Що є свідомість, є, Її однаково шукай: Напевно знайдеш все ж!

Це, звичайно, добре, але думка, по-моєму, не закінчена, я додала б чотири рядки:

Для усвідомлення себе, Жалієш сил, коли Тягар усіх земних турбот На ближнього звалив!

— Справді! — вигукнула Баочай. — Я тільки зараз це зрозуміла. Колись Хуейнен, шостий голова Південної школи, шукав собі наставника й прибув до Шаочжоу. Там він довідався, що п’ятий голова школи, Хунжень, перебуває на Хуанмей[213]. Він вирушив туди й найнявся кухарем до Хунженя. Коли ж п’ятий голова школи захотів знайти собі спадкоємця, він наказав кожному ченцеві скласти по одній гаті. Першим склав гату праведник Шеньсю:

Ти на Древо бодхисатви[214] тілом схожий будь. Серцем будь підґрунтям ти Дзеркалу Прозріння[215]. Викорінюй вперто погань, очищай сумління, Пил житейський щоб воно помогло стряхнуть!

Хуейнен у цей час був на кухні й товк рис у ступі. Почувши