Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Спасибі годувальниця-посміхнулася палева, після помітила горіха, який ховався за спиною годівниці-Горіх, не ховайся, підійти до мене. Подивися на моїх кошенят. Ти ж хотів на них подивитися, чи пам'ятаєш це?

Темно-коричневий вийшов зі спини кішки, підійшов ближче, подивився на дві пухнасті грудки, які перебували біля живота молодої матері. Спочатку кіт мовчки дивився, уважно дивився на них - Як ти тепер приховуватимеш їх походження? Подивися, один із них, копія свого батька. Скажете, що це не так?

Горіх мав рацію, бо старше кошеня було найточнішою копією свого батька Тумана, таке ж біле з рудими лапками і чорним хвостом. Листя та Годівниця мовчки спостерігали за розмовою. Іскра зітхнула - Навіть якщо це так, що з того? Я вже тобі казала, що однакових котів у нас багато. Але ніхто не каже, що вони родичі. Звідки всім знати, що я народила від Туману? Мій другий син не схожий на нього, дивися сам!

Друге кошеня, молодший син був палевим з рудо-білими смугами на тулубі. Його забарвлення увібрало в себе кольори батька і матері. Горіх хотів ще щось заперечити, але не встиг, бо старше кошеня повільно підповзло до нього, і своїм маленьким носиком уткнулося в лапу кота. Темно-коричневий злегка посміхнувся, нахилився до нього -Може Годівниця права? Яка відмінність від кого ти народився? Я люблю твою матір, значить полюблю вас обох -кіт обережно взявши його в зуби відніс назад до живота кішки -Не знаю чи зможеш ти мене коли-небудь полюбити, я дуже тебе люблю і сподіваюся що в майбутньому ти відповиш на мої почуття взаємністю. Я згоден прийняти твоїх кошенят, назвати їх своїми синами. Але, ти маєш більше не згадувати ім'я Тумана. Якщо ти хочеш, щоб малюки називали мене батьком, вони не повинні з наших вуст чути ім'я Туману

Всі три кішки зраділи, особливо Іскра -Дякую тобі велике Горіх. Я ніколи не забуду про твою доброту. Я хоч змусила тебе страждати, але я була впевнена що ти приймеш мою пропозицію як побачиш кошенят. Не бійся, я не вголос згадуватиму ім'я їхнього батька. Я не хочу руйнувати сімейне життя Туману та Тихої Ночі. Не хочу носити тавро руйнівниці чужої сім'ї, тому я ніколи не скажу Туману про його синів

-От і добре - озвалася Корміліца -Я впевнена що з вас вийде хороша сім'я, головне любите один одного, дбайте, поважайте, а ще приділяйте більше увагу своїх кошенят. Горіх, ти як батько, маєш вибрати ім'я. За правилами нашого племені батько має назвати своїх синів. Якщо, звичайно, Іскра не проти цього?

-Ні, я повністю згодна з Корміліцей. Я не встигла придумати імена кошеням, мою голову займали думки про тебе, чи приймеш ти мою пропозицію чи ні. А про імена для кошенят я зовсім забула. Будь ласка назви їх

Горіх смикнув вухом-Взагалі-то я не мав наміру стати їх батьком. Я збирався відмовлятися від твоєї пропозиції. Але раз я погодився стати їх батьком -на хвилину задумався кіт. -Потрібно для них вибрати хороші імена. Що, якщо старшого назвати Вихор? Молодшого назвемо Яструб? Як щодо цих імен ніхто не проти?

-Вихор та Яструб -повторила Іскра -Мені подобаються, нехай будуть ці імена. Краще й вигадати не можна, правда?

-Як вирішили батьки, так і бути. Вихор та Яструб справді гарні імена. Горіх, ти добре вигадав

-Так, Годівниця правду каже. Ці імена повністю підходять цим кошеням - підхопила Листя - Вибачте хлопці, я повинна бігти, мене можуть кинеться шукати, а ви ж не хочете щоб вас тут знайшли, я побігла

Годівниця теж вийшла з печери, адже в неї є вихованець, за ним треба доглядати, тим більше що Горіху та Іскрі треба поговорити багато про що, про своє майбутнє. Дійсно, молоді батьки ще довго розмовляли про своє майбутнє життя. Що в майбутньому чекає на Горіха та Іскру? Чи зможуть вони постійно приховувати походження Вихря та Яструба? Чи дізнається колись Туман про своїх синів, чи йому як Гранду судилося дізнатися про своїх нащадків у старості. Як поставить плем'я до нових Принців? Чи суджено всім колись дізнатися про нових членів Королівської сім'ї, чи їх походження буде приховано назавжди? На всі ці та інші питання, відповіді прийдуть згодом. Горіх та Іскра ретельно приховували народження Вихря та Яструба. Найбільше вони боялися щоб їхню таємницю не розкрила Весна. Біла з чорним животом почала здогадуватися про те, що в Оріха хтось з'явився, спочатку кішка сильно шаленіла, вимагала від Оріха сказати всю правду, кіт вперто відмовлявся що-небудь розкривати. У справу втрутилася Квітка, чорна кішка вирішила остудити сестру

-Весна, ти знову взялася за своє? Ти ж казала мені що більше не діставатимеш Горіха. Забула, що ти обіцяла нашому батькові? Дай Горіху спокій, не судилося тобі бути його дружиною. Ніхто тобі не дозволить бути з ним разом, ні Зоряні Предки, на плем'я, ніхто, зрозумій же це нарешті! Ох, мені здається, що після твоєї спроби померти, у тебе не все в порядку з головою. Ти ніби нікого не чуєш, все робиш за своїм!

-Як ти не зрозумієш Квітка, я люблю Горіха, він має бути зі мною. Я не переживу, якщо в нього хтось буде

-Є один варіант -задумалася чорна принцеса -Тобі треба піти з племені, щоб більше ніколи не бачити Горіха. Тільки після цього ти зможеш спокійно розпочати нове життя. Але я не впевнена, що ти сама впораєшся. Тобі обов'язково потрібен хтось, хто доглядатиме за тобою. Але хто за це візьметься?

-Може ти? -Обережно запитала Весна -Ти ж моя сестра, ти мене краще знаєш! У тебе легко вийде

-Я не проти Весна, але є одне "але", я хотіла б своє окреме життя почати. Не бути твоєю нянькою-молодша принцеса засмутилася-Не поспішай ображатись на мене сестра. Я здається придумала дещо для тебе

-Що? Ти знаєш, як вийти з цієї ситуації, як допомога мені забути Горіха і знайти собі іншого кота?

-Я б так далеко не заходила. Я знаю, хто може тобі допомогу. Якщо ти цього дійсно хочеш Пауза Пам'ятаєш, я тобі розповідала про свого наставника Чорна Смерть? Завдяки йому я стала такою, як зараз

-Чорна Смерть? Але ж він ворог нашого племені, він же двічі нападав на нас, він ледь дідусь і батька не вбив. Ти впевнена, що йому можна довіряти? Як не як він же одинак, бродяга, їм взагалі не можна довіряти!