Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Від тебе! -Сказала Іскра перше що потрапило їй на розум -Горіх, прошу тебе, назви цих кошенят своїми!

-Що? Ти отруйних трав об'їлася? Ти що? -Спочатку Горіх розлютився, але через хвилину заспокоївся -Прийняти твоїх кошенят? Що якщо один із них буде схожий на Туман? Як ти це поясниш? Ти ж не сестра йому, щоб кошенята були схожі на свого дядька - пауза - Я звичайно тебе дуже люблю, але не настільки, щоб чужих кошенят за своїх приймати. Я взагалі про своїх рідних кошенят мріяв. Я, можливо, прийняв би їх, якби вони не були від Туману! Туман мені друг і брат, але він також мій суперник у завоюванні твого серця!

-Ось заради Тумана, ти маєш назвати моїх кошенят своїми! Горіх, Туман же покине свою дружину. Благо, що Короля Гранда більше немає, а якби він дізнався про все? Що б тоді було? Мене точно вигнали б з племені! Та й Туман дуже міг отримати від свого дідуся. Горіх, просто забудь, що вони від Туману. Може, це не від Туману?

Темно-коричневий засміявся Не від Туману? Я ніколи в житті не повірю, що ти завагітніла від когось іншого! Це точно Туман, та ми це дізнаємось коли вони народяться! Пам'ятаєш, що казав Король Гранд, коли не вірив у те, що Зірка народила від Заходу? Що він тоді сказав? “Я повірю тільки тоді, коли кошеня Зірки буде схоже на Захід сонця!”. За іронією долі Вітрогонка зовсім не схожа на батька, або це маленька принцеса справді не від Короля Захід сонця, або просто так вийшло, що вона забарвленням пішла в рідню Зірки. Що якщо у твоєму випадку все буде інакше? Що якщо кошенята будуть схожі на Туман? Як приховаєш?

-Ніби мало у нас схожих один на одного котів! А ти пам'ятаєш, що Королева Елія зовсім не була схожа на своїх батьків? Тому що вона пішла до рідні своєї матері Рибки! Де гарантія, що мої кошенята будуть схожі на Туману? Горіх, припинимо цю суперечку! Мені ще далеко до пологів, я благаю Предків, щоб вони народилися живими і здоровими. Горіх -підійшла до нього -Я знаю, що сильно образила тебе. Я перед усіма винна, перед тобою за те, що дала хибну надію, перед Туманом за те, що змусила його змінити Тиху Ніч, перед Тихою Вночі. Я не знаю як буду всім у вічі дивитися. Можливо, за мій гріх відповідатимуть мої діти. Але одного не хочу. Я не хочу, щоб мої діти знали, як це жити без батьків. Ти і я, рано втратили батьків. Ти хоч їх пам'ятаєш, а я майже їх не пам'ятаю! Туман довгий час жив без батька, а мати він втратив, будучи маленьким. Добре, що Місячна Сльоза замінила йому матір, але ж рідну маму ніхто не замінить!

-Іскра, не тисни на хворі місця! -розлютився кіт -Я не менше за тебе знаю що таке бути сиротою. Твоїм кошеням, я цього точно не хочу - важко зітхнув - Дай мені час подумати над твоєю пропозицією, добре?

-Добре. Пробач Горіх. Я не хотіла тебе образити. Але крім тебе мені більше нема кому допомога. Я боюся, що інший кіт, якому я могла б це запропонувати, він може розкрити мою таємницю. Тоді я буду зганьблена!

Горіх обіцяв подумати над пропозицією Іскри. Він дуже хотів мати кошенят від Іскри, ось тільки біда, він мріяв про своїх кошенят, а не про чужих. Принц навіть побоявся йти за порадою до Іскристої Води. Щодня він ставив собі одне питання “Що мені робити? Чи погодиться допомагати Іскрі, бути названим батьком її кошенят, чи може розповісти все Туману? Він же має право все знати? А якщо Туман не повірить мені? Скаже, що кошенята від мене, і я хочу свою відповідальність на нього скинути? Великі Предки допоможіть мені, дайте пораду”. Можливо Горіх би ніколи не прийняв рішення, якби не настав час пологів Іскри. Прийняти пологи взяли Годівниця Іскри та Листя, яка зуміла ненадовго вийти з табору. Поки Листя приймала пологи, Годівниця шукала Горіха, щоб він нарешті прийняв своє рішення щодо пропозиції Іскри. Темно-коричневий ніяк не хотів іди до Водоспаду, все ж таки Кормільці вдалося привести його до печери, де зараз важко тужила Іскра-Горіх. Я все розумію, тобі нелегко зробити вибір. Але коли Іскра вибрала тебе, ти не мусиш її кидати в ці важкі хвилини! Ти ж їй як старший брат! Я пам'ятаю як ви в дитинстві гралися!

-Я люблю її більше ніж сестру! Я, боюся, що не зможу полюбити цих кошенят як своїх. Не припиняйте мене!

-Яка різниця від кого народила Іскра? Ти ж її любиш! Значить, зможеш полюбити її дітей! Хіба ж ні?

У той час поки Корміліца розмовляла з Горіхом. Іскра кричала від болю Листя, я більше не можу. я зараз помру від болю! Прошу тебе, убий мене! Я не можу терпіти цей біль, він нестерпний, допоможи мені!

-Припини дурниці говорити! -Шикала Листя -Вперше завжди боляче народжувати! Скільки я прийняла пологів, і ще ніхто не вмирав у мене! А ти надумала вмирати! На кого кошенят своїх залишиш? Туману ти не хочеш розповідати, невже сиротами їх залишиш? Думай не про себе, а про своїх малюків. Ти їм дуже потрібна зараз!

Завдяки цим словам Іскра прикусила собі мову, з величезним болем вона змогла народити двох прекрасних кошенят

-Ну Ось! А казала, що не можеш. Змогла все-таки! -Зраділа Листя -Які славні у тебе малюки!

-Спасибі Листя, пробач мені, я не знаю що на мене найшло. Хто в мене? Кого мені батьки послали, скажи?

-Сини у тебе. Красені. Великі, від того ти боляче народжувала. Відразу видно, що подорослішають багатьох своєю статурою перевершать. Стільки пологів прийняла, але таких великих малюків я ще не бачила, подивися

Іскра з усмішкою, і сльозами на очах подивилася на своїх синів -Справді, великі як для новонароджених. Листя, поклич Кормілицю, нехай подивиться. Якщо Горіх прийшов, нехай він теж зайде.

Лікарка кивнула головою, вийшла з печери - Все добре. Іскра хоч страждала під час пологів, але змогла народити здорових і міцних кошенят. Годівниця, Горіх, Іскра просила вас зайти до неї, подивитися на новонароджених

Годівниця силою заштовхала Горіха в печеру, кіт навідріз відмовився входити туди, він не був готовий їх бачити.

-Ой, які вони гарненькі -ніжно промовила Годувальниця-А які великі. Іскра, ти велика молодець