Читати книгу - "Українське письменство"

Але, що найгірше — це невміння володіти ритмом. Ритм у Чупринки має свою течію і своє життя і ніяк не хоче рахуватися з настроєм вірша. І що б не писав поет, яку б не складав він елегію «на тон сумовитий», його неспокійний ритм так само тріумфує і скаче, одбиваючи найвеселіший хореїчний такт. Зразком такого непорозуміння може бути поезія «Шлях квітчастий».

Трудно вірити в безутішну самоту «без віри і без Бога», коли так бадьоро і весело ллється вірш.

Сказаного, здається, досить, щоби побачити, як мало має права Чупринка на титул українського Бальмонта. Теми його далеко не нові навіть в українській поезії, оброблення їх доволі примітивне і поверхове, правдиве поетичне захоплення заступається здебільшого риторикою. Бадьорий настрій його поезій — всупереч невпинному квилінню українських версифікаторів, відчуження від патріотичних трафаретів в свій час мали значення як протест проти літературної традиції, але це значення було явищем часовим. Для української ж поетичної мови Чупринка наробив великого лиха, засмітивши її варваризмами і прозовими виразами, од яких одгонить газетним жарґоном. Що ж до його вірша, то, заснований на зовнішніх ефектах, головним чином на римах посередині рядка, часто штучних і силуваних, часто невідповідний до змісту поезії, він, можливо, «і хитрий, і мудрий», але, кінець кінцем, не дуже «дорогого кошту».

1919

Це вже третій з черги календар, випущений «Благодійним товариством», — перший вийшов р. 1917. Складається він з трьох частин — спеціально календарної (докладно розробленої, стор. 1—32), інформаційної (стор. 33—54) і літературної. Календарна частина містить в собі табель на 1919 р., невеличку замітку про старий та новий стиль, пасхалію, історичний та господарський календар і навіть розклад по святах та неділях гласів, апостолів і зачал Євангелія. В інформаційній частині чудотворні («чудовні») образи на території України, відомості для прочан, хронологія української історії, хронологія найважніших винаходів, вага та міра, відомості про українські культурно-просвітні заклади. Частина літературна (стор. 55—136) складається з статей — «Україна (історично-економічний нарис)» М. Кушніра та М. Якименка, «Як управляється Українська держава» М. Корчинського, про українську церкву, кооперацію, народну освіту на Україні. Особливо вдатними треба визнати статтю д. Ф. С—ка «Гетьмани і Україна», що дає прегарну генезу ідеї української державності в XVII—XVIII вв., наводить інтересні і разом з тим маловідомі широкому загалові дані (уривки з «Гадяцьких умов» Виговського або уступи з маніфесту Орлика після Полтавської баталії) і закінчується оглядом тих культурно-суспільних сил, що мають стати опорою української державності. Не менш повинна заінтересувати читачів і друга стаття про «Маленьке селянське господарство з великим доходом». До літературної ж частини стосуються і просторі, добре складені некрологи І. М. Стешенка, фундатора «Благодійного товариства» М. Ф. Федоровського, проф. Ф. К. Вовка і др. На останньому місці уміщено статтю про «Благодійне товариство видання загальнокорисних та дешевих книжок» (з нагоди 20-літнього ювілею) і до статті доложено повного покажчика всіх випущених товариством видань. Взагалі з боку якості і систематичності підібраного матеріалу календар т-ва на р. 1919 дорівнює календареві за р. 1917 і дещо кращий од календаря торішнього. Що ж до т. зв. «хиб» видання, то ми завважили б хіба тільки одно — треба було б дати на цей рік в календарній частині докладнішу статтю про старий і новий стиль. Зараз це питання дуже «актуальне», особливо для «представників дрібного фермерського господарства», — для провінціального читача, на якого і розраховано видання. Зовнішній бік книжки цілком пристойний.