Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Нічний цирк 📚 - Українською

Читати книгу - "Нічний цирк"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нічний цирк" автора Ерін Моргенштерн. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 145 146 147 ... 157
Перейти на сторінку:
— Від них усе одно було мало користі, ні з чим не могли впоратися. Залишилися лише кухарі. Я вже давно не влаштовую Прийомів, але ці люди принаймні знають свою справу.

Проминувши разом із Чандрешем прикрашену колонами залу, Крихітка опиняється в кабінеті. Вона ніколи не бувала тут раніше, але чомусь сумнівається, що тут завжди було так захаращено кресленнями, ескізами й порожніми пляшками від бренді.

Чандреш сновигає кімнатою, кладе пожмаканий аркуш на купу паперу, що вже височіє на стільці, і береться зосереджено розглядати креслення, які прикріплено до вікон.

Крихітка розчищає на столі трохи місця, посунувши книжки, оленячі роги й різьблених нефритових черепашок, і кладе туди свій портфель. Наплічник вона кидає неподалік на підлогу.

— Чому ти прийшла? — урешті питає Лефевр, озирнувшись і витріщившись на дівчину, наче щойно помітив її присутність.

Крихітка розкриває портфель, що лежить на столі, і виймає грубий стос паперів.

— Чандреше, я хочу попросити вас про послугу, — каже вона.

— Яку таку послугу?

— Я б хотіла, щоб ви підписали відмову від прав на цирк. — Дівчина знаходить у купі непотребу на столі чорнильну ручку і шкрябає щось на клаптику паперу, аби переконатися, що вона пише.

— Цирк ніколи не був моєю власністю, — бурмоче Лефевр.

— Звісно ж, був, — заперечує Крихітка, вимальовуючи закручену літеру К. — Це була цілком ваша ідея. Але я знаю, що ви не маєте для нього достатньо часу, і подумала, що вам буде краще відмовитися від звання його власника.

Чандреш недовго розмірковує, але потім киває й підходить до столу, аби прочитати угоду.

— Тут згадуються Ітан і Лейні, але не Тітонька Падва, — каже він, переглядаючи документи.

— Я вже розмовляла з ними всіма, — пояснює дівчина. — Мадам Падва не хоче більше займатися цирком, але впевнена, що міс Берджес упорається з її обов’язками.

— Хто такий містер Кларк? — непокоїться Чандреш.

— Мій дуже давній друг, — озивається дівчинка, і на щоках розквітає рум’янець. — Він піклуватиметься про цирк найкращим чином.

Коли Лефевр дочитує документ до кінця, Крихітка простягає йому ручку. Чоловік тремтячими руками виводить свій підпис і кидає ручку на стіл.

— Я ціную це більше, ніж можна описати словами. — Дівчина дмухає на чорнило, щоб воно швидше висохло, і ховає угоду до портфеля. Чандреш лише ліниво відмахується від її слів, повертаючись до вікна та знову втупившись у засилля креслень на ньому.

— Що це за креслення? — цікавиться дівчина, закриваючи портфель.

— Я отримав усі ці... плани від Ітана й тепер не знаю, що з ними робити, — пояснює чоловік, обводячи рукою купи паперів.

Крихітка знімає пальто, кидає його на спинку стільця й підходить ближче до креслень та ескізів, що звисають з полиць чи причеплені до дзеркал, картин і вікон. На деяких із них зображено химерні кімнати, на інших — фрагменти зовнішньої архітектури чи вигадливі анфілади залів.

Дівчина зупиняється біля дошки для дартсу. З неї стирчить срібний ніж зі вкритим темними плямами лезом. Крихітка рушає далі, і ніж зникає, хоча Чандреш цього не помічає.

— Усе це плани реконструкції будинку, — веде далі він, поки дівчина крокує кімнатою, — але дуже невпорядковані.

— Це музей, — озивається Крихітка, подумки порівнюючи побачене з будинком, який уже з’являвся в зірках. Усе тут переплутано, але, безсумнівно, це той самий будинок. Вона знімає кілька креслень і викладає їх у правильній послідовності: поверх за поверхом. — Тут зображено не цей будинок, — пояснює вона чоловікові, що зацікавлено спостерігає за нею, — а зовсім інший. — Узявши ескізи дверей — кілька різних варіантів одного можливого входу, — дівчина розкладає їх один за одним, так, аби кожні двері вели до іншої кімнати.

Чандреш дивиться на дівчину і, коли він урешті розуміє, що вона робить, на обличчі в нього з’являється усмішка.

Приєднавшись до її заняття, він сам трохи впорядковує завалу лазурового паперу для креслень, вибудовуючи навколо копій давніх єгипетських храмів звивисті колони з книжковими полицями. Так вони й сидять удвох на підлозі, складаючи кімнати, коридори та сходи.

Чандреш уже хоче покликати Марко, але зупиняється, щойно розтуливши рота.

— Я весь час забуваю, що він пішов, — жаліється чоловік дівчині. — Просто зник одного дня й не повернувся. Навіть записки не залишив. Він завжди писав записки, тож це було несподівано.

— Гадаю, його від’їзд був незапланованим, — заспокоює Крихітка. — Я знаю, що він дуже засмутився, що не встиг упорядкувати тут усі свої справи.

— Ти знаєш, чому він поїхав? — з надією запитує Чандреш, переводячи на неї погляд.

— Аби бути разом із Селією Вовн, — каже дівчина, не в змозі стримати усмішки.

— Ага! — вигукує Чандреш. — Не помічав за ним нічого такого. Їм пощастило. Давай

1 ... 145 146 147 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нічний цирк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нічний цирк"