Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Віддана босу за борги, Марк Логан 📚 - Українською

Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Віддана босу за борги" автора Марк Логан. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 147 148
Перейти на сторінку:
Епілог 3. Стас

— Розкажи мені казку, — дивиться на мене це маленьке диво з очима моєї коханої жінки. 

— Якщо будеш добре поводитись, — натискаю пальцем на маленький носик. 

Крихітка сміється та ухиляється. 

Як же все-таки вона схожа на Таню, очей не відірвати. Такі ж пухкі губки, такі ж світлі кучері. Ось тільки характером ця примхлива принцеса пішла не в наш рід. А у свого батька. 

— Ну діду-у-усю, — тягне і знову в очі зазирає з благальним виразом обличчя. 

Ось же маленька маніпуляторка. 

Виросте, не встигнемо й оком кліпнути. І зовсім скоро треба буде відганяти настирливих кавалерів, як це було з Богданою. От тільки хто ж нас свого часу слухав. Взяли в оборот нашу красуню, раз-два — і ми вже дідусі з бабусею. Хоча визнаю: тактику обидва наші зяті обрали правильну. Безпрограшну. Як і ми з Андрієм колись. 

— Ну добре, — погоджуюсь.

Я б із задоволенням розповів їй казку навіть без прохань. Мені приємно проводити час з онукою. Особливо зараз, коли справи компанії передані спадкоємцям і можна спокійно піти на заслужену пенсію. 

Онука заводить мене у свою кімнату. Відпускає мою руку і біжить до ліжка. Миттю опинившись під ковдрою, висовує своє маленьке личко і дивиться вичікувально. 

Сідаю в крісло поруч із ліжком і на секунду замислююся, що б їй такого розповісти, чого вона ще не чула. 

— Давним-давно, в одному далекому королівстві жила дівчинка, — починаю. 

Вигадую історію на ходу. Мені подобається брати ситуації з життя, одягати їх у казковий антураж і таким чином навчати дітей. Вони так краще запам'ятовують і в майбутньому це допомагає їм уникнути вже зроблених кимось помилок. 

— Вона дуже любила море. Але її мама забороняла дівчинці ходити купатися самій, — продовжую.

Так, це буде доречно. Донька з чоловіками і нашою онукою збираються поїхати відпочити, тож слід розповісти крихітці, яку небезпеку може становити море і сторонні люди. Хіба мало що там може трапитися. І хоч я цілком довіряю і доньці, і її чоловікам, але відпустити контроль над ситуацією все ж дуже важко. Такий уже я. 

— Але дівчинка одного разу вирішила не послухатися маму, — кажу і дивлюся на свою принцесу. 

А вона вже сопе. Треба ж, навіть кількох фраз сказати до пуття не встиг. Ну воно й зрозуміло, у малечі сьогодні був день, наповнений враженнями. Закрите сімейне свято. 

У нас сьогодні річниця, як ми разом. Ні, не офіційна дата весілля з Танею. А той самий день, коли ми втрьох стали єдиним цілим. Коли відкинули забобони, табу і вирішили, що житимемо для себе і одне для одного. Не всі прийняли наш вибір одразу. А деякі не прийняли його зовсім. Однак усі ті, хто хотів зрозуміти, зробили це. А хто хотів засудити, вчинив відповідно. 

Я не звинувачую їх. Люди бояться невідомого і часто кидаються на тих, хто не схожий на них або не готовий миритися зі звичними для них правилами. Ось тільки ні я, ні Таня, ні Андрій не готові були принести в жертву своє кохання заради схвалення інших. І вчинили по-своєму. Вистояли. Тому що почуття наші справжні. 

Тридцять п'ять років пролетіли як один день. І зараз, сидячи біля ліжечка своєї внучки, я ні про що не шкодую. Тому що в мене були ці тридцять п'ять років кохання, щастя, ніжності, взаємоповаги. І буде ще стільки ж, я сподіваюся, і якщо здоров'я не підведе. 

І якби мене запитали, яку пораду я б дав молодому поколінню, я б відповів: не судіть інших і будьте щасливі. Боріться за своє щастя, чого б вам це не коштувало. Адже життя таке коротке! А молодість минає занадто швидко. Кохайте одне одного і будьте коханими, не озираючись на інших. Це найважливіша місія у житті кожної людини.

Шалено вдячний всім за чудову підтримку історії Андрія, Стаса та Тані. Вони щасливі, як і ми за них, отож, час прощатися, та… Не забувайте ділитися своїми враженнями в коментарях. До зустрічі. Ваш Марк Логан






 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 2119831 Сучасна проза 371721 Стань моїм першим Адалін Черно 1362856 Романтична еротика 410969 Невинна для мажора Ольга Суниця 748257
1 ... 147 148
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віддана босу за борги, Марк Логан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Віддана босу за борги, Марк Логан"