Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

— Так. Мені потрібна відповідь лише на одне питання. Маєте олівець під рукою?

— Звичайно.

— Гаразд. Мені потрібно дізнатися, чи білий чоловік на ім’я Дін Ван Ґелдер — прізвище пишуть двома словами — не навідував когось у в’язниці Мак-Ніл у період приблизно із лбтого по квітень 1953 року. Так або ні, і якщо так — то імена тих, кого він відвідував.

— Гаразд, — почулося зітхання, — побудьте на лінії, на це піде трохи часу.

Джек висів на лінії, рахуючи хвилини. За дванадцять хвилин з половиною Кейгілл повернувся.

Так, відвідував. Дін Ван Ґелдер, дата народження 4 березня1921 року, тричі відвідував в’язня на ім’я Девід Ґолдман: 27 березня, 1 квітня та 3 квітня 1953 року. Ґолдман опинився у в’язниці за звинуваченням у махінаціях із податками. Можливо, ви чули…

— Дейві Ґ. — помічник Мікі Коена. Востаннє Ван Ґелдер приходив до нього за два тижні до «Нічної сови», саме тоді, коли брати Енґлеклінґи навідувалися до Мікі й розповіли про план торгівлі порнографією. Заступник начальника в’язниці щось казав далі, але Джек поклав слухавку. Отже, справа «Нічної сови» почала вияснятися. 

Розділ 57

Ед повіз Лінн Брекен додому, вирішивши зробити останню спробу вивідати щось для арешту. Вона спершу протестувала, але потім підкорилася: цілий день допитів під сироваткою правди та під дією препарату, який мав би заблокувати дію пентоналу, тож вигляд у неї був геть виснажений. Але розуму й сили волі їй було не позичати; нічого нового і небезпечного про Петчетта вона так і не розповіла. Ні, вона не збиралася його відмивати; знову виклала казочку про дівчат за викликом, до яких він ставиться як батько, і про те, що адвокати тільки й чекають нагоди рознести в порох звинувачення, які може висунути поліція. День, коли почали перегляд «Нічної сови», видався абсолютно божевільним: Дадлі Сміт вирушив у Ґейтсвілл, його хлопці перетрушували негритянські квартали; Вінсеннс відшукав у підвалі тіло, яке ідентифікували як Діна Ван Ґелдера — чоловіка, який перед смертю навідувався до Дейві Ґолдмана та Мікі Коена у в’язниці. Бад Вайт вирушив із Дадлі. З’ясувалося, що злив інформації у «Сказане тихцем» — це його рук справа, і яким же ідіотом треба було бути, аби повірити йому хоча би на секунду. Але добре, якось він із цим впорається: зрештою, він детектив, це його робота — структурувати хаос.

Але справа Атертона і дивна поведінка батька не давали йому спокою — щось тут було не так. Він підозрював десь у глибині душі, на суто інтуїтивному рівні: історія «Нічної сови» ховає в собі щось іще страшніше, ніж те, що лежало на поверхні. І від того, чи наважиться він оприлюднити нові факти або ж ні, чи зможе він спланувати перебіг розслідування або, навпаки, пустить усе самопливом, залежало набагато важливіше: чи стане сил дістати увесь цей бруд і цю гниль?

Тепер у нього в планах було розколоти Брекен та Петчетта.

Лінн курила, випускаючи у вікно кільця диму.

— Два квартали вниз по вулиці і ліворуч. Там зупинитеся, а я живу за рогом.

— Останнє запитання, — поїхав повільніше Ед. — У Бюро ви сказали, що знали про те, що Петчетт і Сід Гадженс планували разом вдаватися до шантажу.

— Не пригадую, аби я таке казала.

— Але ви не заперечували.

— Тому що була втомлена і мені було нудно.

— Ви це визнали непрямо. У записах Джека Вінсеннса ця інформація також є.

— Можливо, він бреше. Він звик бути в центрі уваги і перегравати. Вам не здається, що він дуже схильний до драматизації?

— Здається, — визнав Ед.

— Як по-вашому, чи варто йому довіряти?

— Не знаю, — вдав Екслі, що питання його глибоко засмутило. — Він — це моє уразливе місце.

— Вас можна зрозуміти. Містере Екслі, ви збираєтеся мене заарештувати?

— Мені починає здаватися, що жодного сенсу це не матиме. Що сказав вам Вайт, коли просив пройти допит?

— Просто сказав, аби я розповіла все, що знаю. Ви показували йому записи Вінсеннса?

— Ні, — сказав він правду, аби Лінні відчула вдячність.

— Чудово, бо я впевнена, що там повно брехні. А чому ви йому не показали?

— Бо він дуже посередній детектив, і що менше він знає, то краще. До того ж він — протеже мого суперника, з яким ми наввипередки працюємо над розкриттям справи, і я б не хотів, щоб інформація дійшла до нього.

—