Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Програне парі, Аріна Спел 📚 - Українською

Читати книгу - "Програне парі, Аріна Спел"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Програне парі" автора Аріна Спел. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 29
Перейти на сторінку:
13.Айрон

Ну і що накажете робити? Напевно, слід було гніватись, а не уявляти як саме я б її покарав. Прямо тут, на цьому столі. 
Так, справи. В мене їх повно. Час вже розібратися з відбором. Треба скласти список. Десять пунктів - десять імен. Перше найлегше. Патрісія Доунт, моя майбутня дружина. Інші вісім імен вписав не задумуючись, просто пішов за переліком, запропонованим мені. А от десятий рядок- дивився на нього як заворожений. Ні, я не буду вносити туди Бріану. Нащо? Хоча , так вона буде під наглядом. Але я не збираюся одружуватися на ній. Врешті, як і на інших вісьмох. Це ж нічого не означає. Просто зможу контролювати її .

»Лише деякий час, далі ваші шляхи розійдуться «- шептав мій звір . Ну і добре. Позбудуся клопоту. 
Настрій впав кудись у прірву. Я не маю права йти на поводу в своїх емоцій. В мої плани це не входить. 

Двері відчинилися. Ось так, без попередження могла увірватися лише одна особа. Мама. І байдуже якось , що мені тридцять, що я наслідний принц. Не для неї. 
-Ти зайнятий?- спитала.

-Це має якесь значення? 
-Власне, я швидко. Памʼятаєш, мав скласти список кандидаток. Час піджимає. Треба розіслати запрошення. 
-Якраз зараз займаюся. Вже майже готово.

-Ти ж любиш свою маму? Жінку, яка народжувала тебе в муках. Присвятила тобі своє життя. 

-Щось початок мені не подобається. 
-Впиши Бріану. Будь-ласка. Тебе це ні до чого не зобовʼязує, а до неї підійметься інтерес.

-І ти хочеш задарма таку послугу?

З цієї ситуації треба було скористатися. І байдуже, що я почав вже виводити буку Б на аркуші, мамі про це знати не обовʼязково. 
-Чому задарма? З вдячності за любов і турботу. 
-Ти нестерпна. Добре. Але памʼятай про це. 
Підійшла до мене, обійняла, поцілувала в чоло. Цікаво, я стану доросли в її очах хоч колись? 

З легкістю дописав. Бріана Лаундер. Це не моя ініціатива. Так просить матір. Моя совість чиста. 

А далі справи. Ціла купа. Просидів за паперами до вечора. І зовсім забув про гостя , який так нахабно напросився і повинен був прийти. Хоч би він десь руку зламав, чи краще ногу, щоб важче було пришкутильгати. 
Стукті в двері. 
-Вечеря, пане . Все готово. Леді Бріана і лорд Камерон вже в залі. 
-Хто б сумнівався. 
Інтерес матінка надумала підіймати до неї. Тут би якось його загасити. Залицяльник за залицяльником. 
Скільки ми знайомі? Ще й тижня нема. А вона вже завʼязали мої нерви в вузол. 
За столом вони сиділи не самі. Всі брати теж приєдналися. Звісно , вони не могли проґавити таку можливість, як спілкування з легендарним Камероном. Лордом, що нехтував всіма устояти світського життя. Не відвідував прийоми, майже не спілкувався з знаттю. Зате був добрим комерсантом, з чималими статками , а за хобі мав ці самі нелегальні бої. В його то віці.

Величезний букет червоних троянд стояв під вікном. Ну звісно. Аякже. Куди без них. Пригадую його розмову про те, що квіти це безглуздо, й дарувати їх жінкам він не має наміру, лише для того, щоб потішити якісь фантазії. 
Між ними вже йшла жвава розмова. Обговорювали вчорашню подію.

-Коли реванш? Айзек вже всім розказав, що Блискавка погодилась.

-Реваншу не буде.- спокійно відповів Камерон, я аж видихнув з полегшенням.

-Чому? - втрутилась Бріана.- Тому що вона жінка ? Це ж не завадило тобі битися в переше.

-Я не маю жодного упередження щодо жіночої статі. Зустрічав гідних суперників і серед них. От хоча б Абігель, наша чарівна принцеса. Але справа в тому, що є в мене одне правило. З жінками, що мені подобаються, я не бʼюся. 
-Як подобається? Ти ж навіть не знаєш її .- обурилася ця невгамовна.- І це не чесно. Може вона хоче перемоги. В неї є всі шанси.

Вони на ти? Це ще що таке.

-Свою поразку я готовий визнати хоч зараз. Я вже переможений. А до тієї леді в мене інша пропозиція. Вона допустила декілька помилок, що й дозволило мені перемогти. Я міг би потренуватися з нею. Навчити.

-Серйозно?- радість Бріани мене неймовірно дратувала.- Це ж чудово. Щось мені підказує, що вона прийме вашу пропозицію. 

Ну почекай. Залишимось ми на одинці. Вчити він її надумав. Учитель, трясця його матері. 
-Нуднооооо- простогнав Кіран.- а як же бій? Хто за суперника? Нарешті видався шанс побачити щось цікаве. Ти перемагаєш три роки поспіль. Ніякої інтриги. 
-Я можу взяти участь.- не знаю, нащо сказав це. Та мати законний привід натовкти цьому вчителю пику, упускати не хотілося. 

-Вау. Друже. Скільки вмовляв тебе, а ти все ніяк. Я приймаю виклик. Що отримає переможець?

-Право навчати таємничу Блискавку.

Камерон здивовано підняв брови, щось обдумовував декілька секунд, потім посміхнувся .

-Гаразд, по руках. 

-А у леді ви запитати не забули, чи бажає вона бути цінним трофеєм?- Бріана так і стріляла очима на нас обох.

-Навіщо її питати? Хіба не в її інтересах отримати найкращого тренера? Яка різниця, кого саме.- відповів я. 
-Можливо, вона вже передумала, й взагалі не потребує допомоги .

-Краще б вона передумала, й перестала вступати в неприємності на кожному кроці.

-Ви завжди так спілкуєтесь, що нічого не зрозуміло. За сніданком теж верзли казна що - Роберт перервав нас дуже вчасно. 
Камерон же кидав погляди то на мене, то на Бріану.

 —Дякую за вечерю , та мені вже час.- ну нарешті, горе-вчитель йде додому.- Нагадайте леді, о котрій годині ми зустрічаємось в неділю. 
-О шостій- що ж ти так тихенько відповідаєш, моя люба. 
-Хіба не з графом Стефаном у вас зустріч у цей час?- це ж треба, загубилася в своїх залицяльниках. 
-Ми прогуляємося всі разом. Камерон не проти, Стефан теж , думаю погодиться. Вам же зручніше. Не треба буде мене супроводжувати.

-Та чи я можу позбавити себе такого задоволення, поспілкуватися з своїми давніми друзями. І так жодних планів не мав. - і знову ця картинка в голові, як перехиляю її через коліна і ляскаю по сідницях. Раз, другий, третій.-Я проведу гостя. 
Встав, дещо різко, бо стілець піді мною ледве встояв й попрямував до виходу. Мені є що сказати своєму дорогому другу на прощання.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 14 15 16 ... 29
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Програне парі, Аріна Спел», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Програне парі, Аріна Спел"