Читати книгу - "Програне парі, Аріна Спел"

-Вона не іграшка. І загравати отак, для розваги , не варто.- почав я з ходу. 
-З чого такі висновки? Хіба хоч раз давав привід сумніватися в моїй шляхетності?

-Бачив я, як ти шляхетно міняєш одну на іншу, не роздумуючи.

-Жодній з них я не брехав і не давав марних сподівань. Та це зовсім інша історія. Вона подобається мені, по справжньому. - Камерон дивився на мене з усією рішучістю.

-А граф Стефан тебе не турбує?

-Скажу більше. Мене не турбуєш навіть ти!- в голосі мого друга почулася сталь.

-Я? Я просто змушений наглядати за нею!- злість розперала мене. 
-Аякже.- простяг він мені руку на прощання.- До зустрічі на вихідних. А ще, з нетерпінням чекаю середу. Якщо не передумаєш. 
Я потис руку у відповідь. Як ми не перетрощили пальці один одному, невідомо. 
Коли залишився на одинці, згадав, що мав намір десь піти, розвіятись. Знайти собі розвагу. Не сьогодні. Так стомився. Завтра. Так, завтра неодмінно. А зараз випʼю склянку чогось міцного, може дві і спати. 
Тій навіженій на очі мені краще не потрапляти. Реванш їй подавай. Тренування з Камероном для неї за щастя. І апогей всього недільний вечір. А чи не замало нас трьох. Може ще знайде залицяльників за декілька днів. Збільшить нашу компанію. З неї станеться.