Читати книгу - "Солодкий поцілунок , Українська Blink"

 Чимін відсторонився.

Ліза: Ти не вибачишся?

Чимін: За що?

Ліза: Ти мені взагалі то обіцяв купити морозиво

Чимін: Так я ж тобі купив вчора

Ліза: Але потім взяв і сам з'їв(

 Хлопець прикрив лице рукою.

Чимін: Бля, вибач((( Я був не в собі і зовсім забув про це(((

 Я легенько цьомнула його майже між руки.

Ліза: Нічого. Я вже купила, що треба. Там є норі. Приготуєш?

Чимін: Добре, кохана. Зараз все приготую)))

Ліза: Дякую)))

 Цього разу Чимін прибрав руки з обличчя і я його цьомнула в ніс. Я усміхалася. Я почала прибиратися, а Чимін приступив до готування норі. Через кілька хвилин ми поприбирали і сіли їсти.

Ліза: Мін, включи телевізор. Може якусь дораму подивимося.

Чимін: Мін?

Ліза: А що? Щось не так? Я не можу свого коханого хлопця мило називати?

Чимін: Хлопця?

Ліза: Мін, ти такий тупий)

Чимін: Знаю, зайчику мій

Ліза: Я хочу дещо тобі сказати... Давай зустрічатися? Я ж тобі подобаюся, правильно? Так ось, ти мені теж подобаєшся. Твої поцілунки такі солодкі і такі особливі для мене. А після того, що між нами було, я зрозуміла, що закохалася в тебе. Будемо жити довго і щасливо, як в казці. Ти ж не проти?

Чимін: Не проти))) Я кохаю тебе, Лізочка))))

Ліза: І я кохаю тебе, Мін)))

 Чимін, недовго думаючи, цілує мене.

//Увечері//

Ліза: Мін. Може сходимо в торговий центр? Мені потрібен одяг

Чимін: Тобі незручно в моєму одязі? Звичайно підемо, кохана))

Ліза: Та діло зовсім не в тому. Я хочу якусь піжамку

Чимін: Добре. Йдемо)))) Тільки якщо дозволиш...

Ліза: Що ти маєш на увазі? А ні, стоп. Ноу, не треба, Мін... Я не можу... В мене не місячні. Ось чому мені потрібен власний одяг. Боюся, що можу твій замурзати

Чимін: Крихітко, не бійся. Ніц не станеться. Я ж завжди поруч з тобою))))

 Я подивилася на Чиміна з незрозумілим поглядом.

Ліза: Ти не розумієш, як це бути дівчиною. Я можу бути дуже капризною і в мене може часто мінятися настрій

Чимін: Щоб не було, я буду терпіти))) 

 Я обняла Чиміна, а у відповідь він обійняв мене.