Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Людині потрібна людина…, Анна Нікош 📚 - Українською

Читати книгу - "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Людині потрібна людина…" автора Анна Нікош. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 26
Перейти на сторінку:
14 глава

 

Одного разу він збирався з другом в один клуб , а я на день народження до знайомої в інший. Так , як я майже нікого не знала на тому святі , то й не стала там затримуватися. Додому було їхати рано і чорт мене смикнув поїхати до Романа , та й ще без попередження.

Моєму здивуванню не було меж , коли я побачила з ким сидить мій чоловік і його друг. Дві найконченіші баби нашого міста. Одна спить тільки з чоловіками, які спроможні фінансувати її нескромне життя , а інша - просто не жадібна , займається сексом з усіма охочими.

Знову цей удар по свідомості , знову я забула як дихати. Декілька хвилин , а можливо секунд я намагалася вилізти зі стану прострації і зрозуміти , що відбувається ? За що так зі мною ? Чим я заслужила ?

Поступово прийшла до тями , намагаючись  не влаштовувати грандіозного скандалу і не видрати патли цим дівкам. Виходило погано , хотілось все трощити . Та все ж я взяла себе якось в руки і підсіла до них за стіл. Мило посміхнулась всім присутнім :

— Привіт. А що ці шльондри роблять за вашим столом ? - запитала я з любʼязною посмішкою , але  достатньо гучно , щоб ці шльондри почули. 

— Давай без сцен , вони просто до нас підсіли. Більше не було вільних столів . - відповів Рома.

— Ой , які ж ви погано виховані хлопчики , не могли звільнити для дівчаток столик ? Коктейлем хоч пригостили ? - я взяла келих однієї з них понюхала , покрутила в руці і вилила їй в обличчя. - Можеш не відповідати , Ромчик. Я сама пригостила. Прощавай.

Встала і пішла з високо піднятою головою , хоч всередині все калатало .

Сіла в таксі і приїхала додому . Я чекала на чоловіка , думала , що приїде одразу і почне вибачатися. Але минуло сорок хвилин , а його все не було.

— Кого ти обманюєш , дурепа ?! Він не приїде. Чхати йому на твої почуття і на сімʼю, - говорила я сама до себе . -  Ти молода і гарна , сексуальна … для кого? Він того вартий ??? Твої найкращі молоді роки йдуть , а ти чекаєш з моря погоди.  Відплати йому тією ж монетою. Знайди когось іншого , переключи свою увагу , змісти фокус , відволічись. Хоча б сьогодні. - сказала я сама собі.
 

В мене був один єдиний не одружений знайомий. Симпатичний трудоголік, який періодично на мене залипав, коли думав, що я не помічаю.  І погляд його збивав мене з пантелику. Я бачила захоплення і бажання. Але , раніше мене те особливо не цікавило.
 

— Скоро вже і весна закінчиться , потепліє, а я ще й досі ні до кого в пальто на голе тіло не навідувалась.

Я одягла червону білизну , панчохи , червону помаду , пальто. Викликала таксі і поїхала.

Вийшла з автомобіля і побачила , що світло в потрібній квартирі горить. Чудово ,  сподіваюсь , мені тут будуть раді.

Дзвоню в домофон.

 

— Хто там ? - спитав Віктор

— Це Юля , впусти мене будь ласка.

Двері в підʼїзд  відчинилися , я  зайшла.

— Щось сталося ?

— Ні , все нормально. Просто захотілося , щоби ти мене обійняв,  - бачили б ви його ошелешені очі. 

— Ти точно в порядку ?

— Так , котику , я в порядку. Я ловила на собі твої погляди вже досить давно і я теж тебе хочу , дуже … - сказала я напівпошепки, розстібаючи пальто.


 

Він підлетів до мене вмить і обійняв , прикриваючи поли мого пальто.

— Тебе чоловік зрадив ?

— Ні  ,він просто виписав дозвіл на шалений секс з тобою. - прошепотіла я йому і облизала шкіру за вухом ,  а руками провела по спині під футболкою.

Я притулилася до нього всім тілом , і продовжувала цілувати шию. Мої руки погладжувати його натреноване тіло. Я відчувала насолоду і дике бажання. Навіть , не одразу зрозуміла , що чоловік важко дихає мені в потилицю , гладить мій живіт і спину. Аромат його гелю для душу зводив мене з розуму. Незважаючи на те , що я ще була у взутті і в пальто , притиснута до вхідних дверей , була готова віддатись йому прям тут.
 

— Поцілуй мене ,  - тихенько сказала я .

— Ні , після поцілунку я не зупинюсь. А ми мусимо. Ти пожалієш завтра , - відповів Віктор.

— Я , навіть , хочу пожаліти. Трахни мене !

Йогу руки вже були в моїх трусиках , а пальці ніжно пестили мою плоть. Мої ж ручки подорожували по його тілу від тугих сідниць до міцних грудей і далі вниз. Він хотів мене , його бажання впиралось  в мій живіт. Віктор гучно і важко дихав , його руки ледь тремтіли . Поцілував мене глибоко , волого , пристрасно і  зупинився . Його палець все ще був в мені. Але він намагався відсторонитися , хоч подумки.

— Ти неймовірна , тебе не можливо не хотіти! Та тебе хоче , навіть , самий гейський гей !

— То не зупиняйся . 

— Юль , я так не можу. Як мені дивитись Роману в очі , тиснути йому руку ?

— Я все одно з ним розлучусь . 

— Це нічого не змінить , - він почав застібати ґудзики на моєму пальто. - Я викличу тобі таксі.
 

Мабуть зі мною стався не той день , не того місяця , не того року. Бо , що не пригода , то я в ній програвша сторона. Всі нещастя обрушились на мене враз і сніжним комом відчай все зростає у моїй душі.

Я розвернулася  і вийшла в під’їзд , не закривши  двері . Я би зараз , навіть, закурила.

Гори воно все синім полумʼям ! Кляті чоловіки , через них всі жіночі нещастя !


 


 


 


 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 14 15 16 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людині потрібна людина…, Анна Нікош», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"