Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Людині потрібна людина…, Анна Нікош 📚 - Українською

Читати книгу - "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Людині потрібна людина…" автора Анна Нікош. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 26
Перейти на сторінку:
15 глава

— Де ти була ? - запитав Рома , не відриваючись від компʼютера , коли я повернулась додому.

— Цікаве запитання , мені сподобалось. Запамʼятай його, а я  - спати,  - відповіла з абсолютним пофігізмом на його розгніваний тон.

 

Кожен спав у своїй кімнаті в ту ніч і в багато наступних ночей також . Робили вигляд , що нічого не сталось. 

В цілому ми нормально спілкувалися між собою , навіть іноді разом вечеряли. Та майже щовечора  він навідувався до своїх друзів.
 

— Рома , а ти знаєш , що коли першому чоловіку на Землі стало сумно , то Бог створив для нього жінку , а не друзів ?

— Киця , я ненадовго , чесно. З Сергієм біля підʼїзду покурю і повернусь.

Повернувся він о шостій ранку. І чорт мене смикнув полізти в той клятий його телефон. Не шукай , бо знайдеш! І , як і було очікувано , знайшла ,таки, те , що шукала. 

Фото однієї з тих недавніх шльондр, яку я вмила коктейлем  і їхню з Романом переписку. Чесно , через шок , читала і не розуміла тексту. Вловила тільки , що цей звʼязок у них давно. Зробила скріни переписки , переслала їх  собі  і заодно фоточки сісі і пісі нової кісі  зберегла у своїй галереї. 

Мене трясло, в грудях і в голові пекло . Хотілось бити посуд, бажано об голову чоловіка. Я не могла думати раціонально. Мені боліло. Я хотіла чиєїсь крові. 
 

— Рома , прокинься. Я знаю про вас з Наталкою. Тому ти зараз порадь , як мені краще вчинити? Готувати вечерю  і чекати гостей ? Ти приведеш нову кицю , я покажу , де тут рушники , де постіль. Благословлю вас  , зберу наші з донькою речі і піду геть .Бо , якщо у вас любов  - я не маю права заважати справжнім неземним почуттям двох воістину закоханих людей , - сказала я з долею сарказму в кожному слові . - Чи це тимчасовий перепих і я можу діяти на власний розсуд ?

— Роби , що хочеш. Мені байдуже . Вона для мене нічого не значить, - сказав чоловік , але видно було , що він і протверезів враз і о*уїв дуже. 

— Добре , як скажеш,  - я вийшла з його кімнати з його ж телефоном в руках творити свої «добрі» справи.


Мені зірвало стоп-кран.

Спочатку я виставила сісі  Романової кісі  в інстаграм з аккаунту  чоловіка з найкращими рекомендаціями і відміткою на особисту сторінку головної зірки цієї світлини  . Почала детально вивчати переписку і зрозуміла , що мого чоловіка за лоха мали і видурювали гроші.

А потім так себе пожаліла , от за що мені таке ??? Чим я не гожа? Я маю гарну фігуру з гарними обʼємами в потрібних місцях , не дурна , ніколи не обманювала його , не просила в нього гроші. Гарно ставлюся до його батьків , допомагаю їм як можу. Чим заслужила? 

Біль.

Не думаючи , я скинула всю ту їхню переписку і кісіні фотографії  своїй свекрусі. Вона одразу зателефонувала :

 

— Юля , доця. Хто це така ? Я її вбʼю і сина теж , якщо це правда. Я не дам тебе скривдити, - емоційно сказала мати мого чоловіка, а мені стало дуже соромно за свій вчинок. 

— Вибачте , що я весь цей бруд відправила вам. Мені нема з ким поділитися , а мене зараз розірве від емоцій. Я подам на розлучення , я більше так не можу. Я багато чого пробачала , але це вже край, - сказала я , придушуючи в собі ридання. - Ви наша з дочкою сімʼя. Від вас ми не відмовимося ніколи і ви завжди можете на мене розраховувати,  - сказала від чистого серця , бо я дійсно до свекрухи дуже гарно відносилася , як і вона до мене .

— А ну їх всіх до чорта , тобі треба десь поїхати і відпочити. Все устаканиться. Просто потрібен час. 

— Так і зроблю .

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 15 16 17 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людині потрібна людина…, Анна Нікош», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Людині потрібна людина…, Анна Нікош"