Читати книгу - "Приборкання норовливої, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лигнув мускат і печиво на денці 48
Причетникові кинув у лице -
За те, мовляв, що в нього борода
Ріденька, а голодний погляд ніби
Просив те печиво йому зоставить.
Тоді обняв за шию молоду
І в губи цмокнув смачно так та гучно,
Що аж луна по церкві розляглася.
Мені зробилось соромно, я втік
І знаю, що за мною всі вже йдуть.
Такого навіженого весілля
Я ще не бачив. Чуєте, як грають?
Грає музика.
Входять Петруччо, Катеріна, Б’янка, Баптіста, Гортензіо, Грумйо та слуги.
Петруччо
Панове й друзі, дякую за труд.
Я знаю, ви за стіл хотіли сісти
Зі мною нині і приготували
Бенкет бучний. Але мені потрібно
Негайно їхати, тож прощавайте.
Баптіста
Невже ви зараз хочете від’їхать?
Петруччо
До вечора. Я мушу, не дивуйтесь.
Якби ви знали, у якій це справі,
То навіть квапили б, а не спиняли.
Я дякую вам, товариство, всім,
Що помогли мені добуть дружину
Таку ласкаву, милу й доброчесну.
Ви з батьком бенкетуйте, їжте, пийте,
Я ж мушу їхать, і прощайте всі.
Траньйо
Ми просимо: зостаньтесь на бенкет.
Петруччо
Ні, я не можу.
Гремйо
Я прошу вас.
Петруччо
Ні, неможливо.
Катеріна
Я прошу вас.
Петруччо
Я радий.
Катеріна
Радий з нами залишитись?
Петруччо
Ні, радий, що мене ви попросили,
Та не зостанусь, як ви не просіть.
Катеріна
Як любите, зостаньтесь.
Петруччо
Грумйо, коней!
Грумйо
Коні готові, пане: вже овес поїв їх. 49
Катеріна
Ну що ж,
Роби як хоч - я нині не поїду
І взавтра теж: я нагулятись хочу,
А вас ніхто не держить: онде двері,
І полотном дорога, пане мій.
Я ж не поїду, поки не натішусь.
Вже бачу: буде з вас пихатий деспот,
Бо зразу он як беретеся круто.
Петруччо
Вгамуйся, Кет, не гнівайся, прошу.
Катеріна
Я хочу гніватись, і що ти зробиш?
Спокійно, тату: не поїде він.
Гремйо
Здається, починається, їй-богу!
Катеріна
Панове, прошу за весільний стіл.
Я бачу, що дурепу з жінки зроблять,
Як їй не стане духу опиратись.
Петруччо
Нехай гуляють, Кет, як ти сказала,
А ви послухайтеся молодої,
Ідіть святкуйте, і гуляйте, й пийте,
Вшановуйте як слід її дівоцтво,
Шалійте й веселіться - чи повісьтесь,
Та славна Кет моя зі мною їде.
(Пригортає її до себе, немов захищаючи, і з викликом звертається до присутніх)
Не витріщайтеся на мене згорда,
Не суптеся, не тупайте ногами: 50
Що вже моє - тому господар я.
Вона - моє добро, мій скарб, мій дім,
Начиння хатнє, поле і комора,
Мій кінь, мій віл, віслюк мій - що завгодно,
І ось вона: займи-но, хто посміє!
По праву свойому вчиню я з кожним,
Хто зважиться дорогу заступити
Мені у Падуї. Мій вірний Грумйо,
Виймай меча! Опали нас злодії!
Ти чоловік! Рятуй же господиню!
Ти не страхайся, Кет, моя кохана,
Ніхто тебе зайняти не посміє,
Тебе я й від мільйона захищу.
Петруччо, Катеріна й Грумйо виходять.
Баптіста
Ну, хай ідуть. Оце смирненька пара!
Гремйо
Щоб не пішли, я луснув би зо сміху.
Траньйо
Таких шалених пар ще не бувало.
Люченцо
А ви що скажете, ласкава панно?
Б’янка
Шалений на шаленій оженився.
Гремйо
Еге ж, Петруччо, обкатеріни́вся.
Баптіста
Сусіди й друзі, хай за цим столом
Бракує молодої з молодим,
Та на столі нічого не бракує.
Люченцо, сядьте замість молодого,
Ти, Б’янко, заступи свою сестру.
Траньйо
Це щоб вона до ролі навикала?
Баптіста
Атож, Люченцо. Ну, ходім, панове.
Виходять.
ДІЯ ЧЕТВЕРТА
СЦЕНА 1
Входить Грумйо.
Грумйо
Тьху, тьху на всіх потомлених шкап, на всіх шалених панів і на всі погані шляхи! Чи ще когось отак періщено? Чи ще когось отак обляпувано багнюкою? Чи ще когось отак виморювано? Мене послали вперед розпалити вогонь, а самі приїдуть услід і будуть грітися. Добре, що маленьке горнятко - таке, як я,- швидко закипає, а то б у мене губи до зубів примерзли, язик до піднебіння, а серце до кишок, поки я дістався б до коминка, щоб відтанути. Та я, поки роздмухуватиму вогонь, уже й відігріюся. А то в таку погоду й більший за мене міг би промерзнути й застудитись. Агей! Кертісе!
Входить Кертіс.
Кертіс
Хто це гукає таким мерзлим голосом?
Грумйо
Крижина. Як не віриш, то спробуй по мені сковзатись - по голові та по шиї розженешся, то проїдеш по спині аж до п’ят. Розпали вогонь, Кертісе.
Кертіс
А пан із панею теж їдуть?
Грумйо
Ідуть, Кертісе, їдуть, тож розпалюй швидше вогонь, не лий слова, як воду.
Кертіс
А правда, що молода пані така клята та гарячкувата, як розказували?
Грумйо
Була, друже Кертісе, була - до оцих холодів. Адже ти знаєш, що зима і шлюб приборкують і людину, й
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приборкання норовливої, Вільям Шекспір», після закриття браузера.
