Читати книгу - "Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра"

Привал тривав години дві, за цей час мій резерв відновився, Амелія зцілила знайдених пошуковою групою стражників, а Дерек намітив наш подальший шлях просування. І хоч ми і відпочивали, але кожен був зайнятий своєю справою. Дівоча частина зайнялася підготовкою перекусу для групи, а чоловіки розбирали карти, намагаючись зрозуміти як нам краще звідси вибиратися. Щит над нами так і підтримували мій чоловік та Христина, сестра ж була захоплена лікуванням, а я банально видихнулася в ті кілька хвилин, коли намагалася розширити купол над нашими головами під час обвалу.
Просуватися вирішили ланцюжком, не відправляючи вперед розвідників, це могло надто послабити наш магічний захист. Тому ми вишикувалися в шеренгу, попереду якої ставали маги, що пробивали нам прохід, одразу за ними йшла пара, яка мала замінити тих, хто витратив свій резерв. Завершувала групу наша дівоча компанія та крижані леви.
Таким ось нехитрим способом ми спробували обійти основну частину заваленого простору Пустоші і повернутися на вихідну позицію, щоб зрозуміти, куди нам краще рухатися. У наші плани також входило бажання потрапити на Самотній Пік. Здається, мета і розвідників, і авантюристів, тобто нас, перебувала в одному місці.

- Відпочиваємо, - після мовчазного виходу зі снігової пастки це були перші слова, сказані Ірміаном.

Чоловік підійшов до Дерека, з яким вони вже неодноразово обговорювали наш наступний маршрут. І раз-по-раз чоловіки схилялися до того, що групі потрібно буде рухатися через тринадцятий сектор. Названий так він був не просто, а саме тому що знаходився на тринадцятому меридіані і займав таку ж кількість ліг в обидві сторони.

- Звідти ще ніхто не повертався, - з сумнівом висловився підлеглий Першого Лорда.

- Одже, ми будемо першими, - не здавався мій чоловік. - Чи ти пропонуєш пробиватися по прямій?

- Ні, є ймовірність повтору обвалу, а ми видихнулися. Та й не зрозуміло як поведеться магія поблизу Піка, можемо потрапити в ще одну пастку, - Дерек і сам розумів, що особливого вибору Пустош нам не залишала.
Я уважно подивилася на Ірміана, і той мені вимучено посміхнувся. Судячи з його очей і почутого мною уривку розмови справи у нас не дуже. Тому переді мною стояло важливе завдання – підтримати свого чоловіка, вселяючи в нього впевненість.
Я поманила його пальцем, грайливо підморгнувши, і мій чоловік включився в гру, піднявши брову, а після цього все ж таки підійшов до мене:

- Чого бажає моя леді? - Він схилився до самого вуха, я ж скористалася отриманою можливістю і розгорнулася до нього обличчям, поцілувавши підборіддя, після чого провела язиком по його губах. Погляд Ірма відразу став якимсь шаленим. - Асті, тут же навколо мої підлеглі і твої подруги, - я коротко реготнула, здається, мені вдалося трохи підвищити градус його настрою.

- А ми нічого такого і не робимо, я всього лише цілую свого чоловіка, - промовила і зробила те, про що тільки-но сказала. - І взагалі, може я тобі комір поправляю, - змовницьки прошепотіла своєму чоловікові, почувши його гучний сміх.

- Люблю тебе, моя маленька спокусниця, - його слова пролилися бальзамом на мою душу, і я не могла не вимовити також у відповідь:

- А я люблю тебе, мій найсміливіший і найнадійніший чоловік, - ще один короткий поцілунок у щоку, і ось я вже тікаю до своєї сестри, яка з усмішкою дивилася в наш бік. Схоже, мої дії не залишилися непоміченими.

– Які у нас плани? - Запитала Амелія, ледве я опинилася поруч.

- Ідемо через тринадцятий сектор, треба буде обійти завал, після чого зайдемо до району Самотнього Піка, - виклала коротко почуту від чоловіків інформацію.

- Там буде небезпечно, - виявляється до нашої розмови дослухалася і Христина, яка закінчила збирання рюкзака.

- Тут тепер скрізь небезпечно, але ми маємо впоратися, - я прямий сьогодні майстер підтримки.

- Ну, коли ти в нас тепер ще й з магією повітря, тоді точно повинні, я досі під враженням, - похвалила мене сестра, а Христя кивнула, підтверджуючи її слова.

- Сама від себе в шоці, боялася, що не впораюся, - мені було страшно будь-кому зізнатися в тому, що вийшло у мене все спонтанно, і я зовсім не була впевнена в успіху мого рятувального заходу.

- Висуваємося, - Дерек якраз закінчив інструктаж підлеглих і став на чолі групи, за ним одразу йшов мій чоловік, і вони знову про щось розмовляли. Ех, треба підібратися ближче, щоб бути в курсі всіх подій та планів.