Читати книгу - "Правила, які варто порушити. Жити за власним кодексом"

Просто згадайте це, коли наступного разу скаржитиметеся, що вам несила припинити гризти нігті чи звикнути до пунктуальності — а можливо, ви не так цього й хочете?

ПРАВИЛО 32

Аби змінити звички, потрібне бажання

10

Ні, я не розповідатиму вам, що то було. Це ж моя мотивація, а не ваша.

  «Поважайте людей похилого віку»

Я дуже добре пам’ятаю, як мене в дитинстві повчали «поважати людей похилого віку». Чесно кажучи, я не розумів чому — хіба щоб не отримати ременя за непослух. Літні люди здавалися мені незрозумілими, впертими, а в багатьох випадках — сварливими старими консерваторами.

Озираючись у минуле, я думаю, що проблема була саме в цьому визначенні — «люди похилого віку». Воно об’єднувало всіх, кому виповнилося, на мій дитячий погляд, років за сорок. Це було скупчення сивоволосих людей, де всі смокчуть м’ятні льодяники, скиг­лять і бубонять про те, що за їхніх часів усе було інакше.

Звісно, що своїх дідуся та бабусю я до тієї категорії не відносив. Я знав їх особисто, і вони були іншими. Вони мали окремі незначні ознаки, притаманні в моїй уяві людям похилого віку, та були зовсім інакшими. Загалом набагато цікавішими.

Незабаром, як це не сумно, я сам увійду до категорії «літніх людей». Та, окрім сивого волосся, ніяких інших рис, властивих моєму стереотипу, я в собі не помічаю. І в жодному з моїх друзів. І в ровесниках, яких я знаю. Насправді, що більше людей я зустрічаю, то краще усвідомлюю, що ніхто з них не відповідає тому дитячому образові літньої особи — принаймні, коли я знайомлюсь із ними ближче.

Зараз я розумію, що вимога «поважати людей похилого віку» була абсолютно неправильною. Бо вона, незважаючи на те що з морального погляду справляла враження доброчесної, фактично наводила на думку, що всі старші люди геть однакові, тому їх можна умовно об’єднати в одну групу, тобто насправді поставитися до них зверхньо й презирливо.

Річ у тім, що ми маємо поважати всіх, хіба що вони дають нам вагомий привід цього не робити. До «всіх» належать літні люди, молодь і решта вікових категорій. З будь-якого прошарку суспільства. Кожен виявляється цікавим і неповторним, щойно ви придивляєтеся до нього ближче, та, доки ви не мали нагоди пізнати людину глибше, вона заслуговує на ввічливе та шанобливе ставлення.

Так, справді, деякі літні люди відстали від життя. Так само як і деякі молоді. Водночас багато людей похилого віку настільки швидко опановує новітні технології, що їм може позаздрити будь-хто, а у Facebook вони не заблукають і в пітьмі11. Декому не до вподоби зміни, але багато хто з таких не полюбляв їх ніколи, навіть у дитинстві. Інші обожнюють різноманіття. А більшість перебуває десь посередині між цими крайнощами. Є літні люди, яким довелося пройти багато випробувань, але вони нічому так і не навчилися; а є такі, що скористалися відведеним їм часом сповна та стали надзвичайно мудрими. Можливо, вони такими й були, навіть у юному віці.

Якщо хтось поважатиме мене за двадцять років, я не хочу, щоб це трапилося завдяки моїй сивині та звичці цілими днями смоктати льодяники. Я хочу, щоб вони шанували мене, тому що це я.

ПРАВИЛО 33

Поважайте всіх довкола себе

11

Я знаю, що у Facebook ніколи не буває темно.

  «Дбайте про власні інтереси»

Я не виступаю за порушення цього правила, проте його загальне розуміння відрізняється від мого тлумачення. Зазвичай мають на увазі те, що слід зосередитися на власних потребах і забути про інтереси інших. Насправді, на мою думку, усе якраз навпаки: щоб почуватися по-справжньому щасливим, ви маєте ігнорувати власні бажання.

Я усвідомив це правило завдяки власному синові. Одного вечора він прийшов зі школи — йому тоді було років 12 — і розповів, що він чудово провів день. Він допоміг одному з приятелів, який на той момент мав певні проблеми, і вислухав іншого — той був у відчаї та шукав когось, аби вилити душу. Потім він помітив працівника школи, який безуспішно намагався пересунути меблі, і допоміг йому. Син зауважив, що в нього був неймовірний день, і пояснив: «Мені подобається допомагати людям. Це мені до душі».

В одну мить я зрозумів: він кількома словами сказав те, що мені не вдавалося чітко сформулювати багато років. У його вустах це прозвучало так просто, що все стало по своїх місцях. Відтоді я часто помічав, що найбільш задоволеними виглядають люди, які завжди підставляють плече іншим. Останнє правило моєї книжки «The Rules of Love»12 — «Коли йдеться про любов, йдеться про інших людей». Мій син, проте, побачив прямий зв’язок між допомогою іншим та самоусвідомленням.

Важко переоцінити значення цього правила для щасливого життя. Коли ви допомагаєте іншим, це зміцнює та підвищує вашу самооцінку, яка, своєю чергою, стає основою вашої впевненості в собі. Воно відвертає вашу увагу від власних проблем, а отже, сприяє більш позитивному ставленню до себе. Це найдієвіший із усіх відомих мені психологічних способів лікування різних хвороб.

Насправді навряд чи важливо, зосереджуєте ви свої зусилля на власній родині чи на сторонніх людях, які вам особисто не знайомі. Ви можете присвятити своє життя благодійності чи дбати про власних дітей.

Ви можете закуповувати продукти для свого сусіда на вихідні, присвячувати один день на тиждень роботі в місцевій благочинній організації, стати штатним лікарем або просто не пропускати жодної нагоди бути корисним людям. Безумовно, щоб це тішило, треба бути послідовним — марна справа бути відданим добродійником шість днів на тиждень, а потім дорогою додому штовхати стареньких пані, проходячи повз них вулицею. Допомога іншим має стати для вас постійним пріоритетом.

Це зовсім не означає, що ви не повинні приділяти увагу собі. Ви не мусите цілодобово виглядати, кому б допомогти. Не хвилюйтеся, у вас вистачить часу, щоб увечері, задерши ноги, подивитися телевізор. Ви маєте право розважатися, вирушати у відпустку, проводити вечори з друзями. Вам не обов’язково змінювати своє життя (хіба що ви цього прагнете). Піклування про інших — це соціальна позиція, стандартне налаштування. Де б ви не помітили, що людям потрібна ваша допомога, підтримайте їх, незважаючи на власні інтереси, і несподівано з’ясуєте, що ваше «я» неабияк вам вдячне за це.

ПРАВИЛО 34

Допомагаючи іншим людям, відчуєте радість і впевненість

12

«Правила любові» (англ.). (Прим. перекл.)

  «Пригніться, якщо ви потрапили на лінію вогню»

У світі є люди, які намагатимуться взяти гору над вами. І гадки не маю, чому вони так роблять — люди мають власні пояснення цього, жодне з яких не є достатнім виправданням. Але таке трапляється. Вони принижують вас, виставляють на посміх, руйнують вашу самооцінку, дошкуляють вам. Одні чіпляються тільки до вас, інші не обходять стороною майже нікого. Найгірше буває в школі, потім поступово стає легше — люди дорослішають, а ваша здатність тримати удар і відновлюватися зростає. Та час від часу ви стикаєтесь із цим на різних етапах життя.

Питання в тому, як вам діяти в такій ситуації? Чи повірите ви тому, що про вас говорять, чи дозволите їм звести нанівець вашу впевненість у собі та самоповагу й поступово перетворити вас на нікчему? Таке часто відбувається, і нескладно