Читати книгу - "Останній тамплієр"

Можливо, це відбудеться не за його життя. Але, може, колись все стане по-іншому.

Тієї ж ночі Мартін полишив Париж і вирушив на південь, в Кармо — місце, де він народився. Він оселиться там або десь поруч, скажімо, в Альбі, і доживатиме свій вік. Але перш ніж він помре, він має забезпечити схоронність листа. Він спробує віднайти спосіб зберегти його.

Лист не повинен щезнути.

Лист має виконати своє історичне призначення.

Він має обов'язок перед загиблими товаришами, перед Гуго та Гійомом де Боже, а перш за все перед своїм другом Еймаром де Війєром: зробити так, щоб їхні самопожертви не були надаремними.

Все тепер залежало лише від нього. Він подумки повернувся до тієї ночі, коли Еймар перед смертю розповів йому біля верби всю правду. Про ретельне планування, результатів якого довелося чекати майже двісті років. «Ми майже досягли успіху, — подумав рицар. Ми поставили перед собою шляхетну мету. Вона була вартою всіх жертв, всіх страждань...»

Тепер Мартін знав, що має робити. Він мусить підтримувати ілюзію, забезпечити її невмирущість. Ілюзію того, що певна річ чекає свого слушного часу. Ілюзію справжності. А коли настане слушна година — навряд чи це трапиться протягом його життя — то хтось випадково, просто випадково, зможе скористатися цією ілюзією для того, щоби втілити в життя їхній задум.

Раптом йому спало на думку щось світле, і на обличчі Мартіна з'явилася гіркувато-солодка посмішка. «А може, колись, — замріяно подумав він, — все це стане непотрібним?» Може, необхідність втілення плану відпаде. Може, люди все таки навчаться долати свої дріб'язкові розбіжності, ставши вище над вбивчими чварами, спричиненими їхніми особистими релігійними віруваннями?

Мартін відразу ж прогнав цю думку, і, докоряючи собі за мрійливу наївність, пішов собі далі.

Раймонд Коурі приїхав у Раї, штат Нью-Йорк, з Лівану 1975 року після початку громадянської війни. Потім вивчав архітектуру, переїхав до Лондона. Там спробував себе як сценарист 1996 року він написав сценарій «Останній тамплієр». Зараз вже п'ятий сезон працює в Лондоні та Лос-Анджелесі для BBC. Раймонд Коурі живе в Лондоні зі своєю дружиною і двома дочками.

Найбільший рукописний покажчик — 125 томів, створений архівістом Джузеппе Гарампі (1725—1792), представляють ретельний покажчик одиниць зберігання Ватиканського архіву вісімнадцятого століття.

У США існує багато християнських ультраправих фундаменталістів, що пропагують радикальний антисемітизм.

Теракт в Оклахома-Сіті вчинено у квітні 1995 року. Вибух бомби уповільненої дії вщент зруйнував урядову будівлю й спричинив смерть 168 людей. Терористом виявився Тімоті Маквей — колишній американський «спецназівець», учасник війни в Перській затоці. Хоча у розслідуванні були й інші версії, Маквея визнали винним і стратили.

Церква арійської християнської нації (ЦАХН), або «Arian nations» («Арійська нація»), — найбільша організація білих расистів, що різко негативно ставляться до негрів та євреїв, яких звинувачують у служінні дияволу. Політична мета «Арійської нації» — це створення на території п'яти північно-західних штатів «арійської держави» білих християн.

Йдеться про штаб-квартиру ЦРУ.

Паризька резиденція ордену тамплієрів.

Брандмауер (від нім. Brandmauer, букв, «стіна від пожежі») — суцільна стіна між будинками або частинами будинків, яка є захистом від перекидання вогню від однієї споруди до іншої.

Інсургент (від лат. insurgens — той, хто повстає) (заст.) — учасник повстання, повстанець.

Комінґс — вертикальні сталеві листи або дерев'яні бруски, що відділяють вантажні, світлові й східні люки від потрапляння води всередину приміщень.