Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

Бігли ми назад до притону. Дракони перегукувались між собою і начебто не збиралися нас переслідувати. Потім пролунав вибух, за ним – відчайдушне виття, і знову вибух…

Сипле дихання наздогнало біля залишеної шаєроном Вікардом машини. Я хотіла сховатись під неї, але вчасно згадала, що протиснутись завадять невидимі габарити.

– В дім! – прохрипів Ендер. – Там дуже надійний підвал!

– А чи не з тамтешнього підвалу з’явилася ця звірюка?! – Я знову обігнала його, не розраховуючи на відповідь.

– Не здивувався б. – Незважаючи на поранення і помітний тремор від ластонських препаратів, рухався шаєрон активно. – До речі, про таємничі явища… Ти що тут забула, крихітко-кішечко?

– Вас рятую, сіре! – Я на мить обернулась і полетіла в траву, зметена пазуристою лапою. – Ліворуч! Ліворуч, щоб тебе! Там же якийсь дрібний дракон! Гірський! Рідкісний і наляканий!

Ліворуч і праворуч Ендер поплутав. Я не могла його звинувачувати – в тій метушні, що творилася навколо, зберігати тверезий розум було важкувато.