Читати книгу - "Собор Паризької Богоматері"

199

Дихай, сподівайся (лат.).

200

Звідки? Звідти? (Лат.) — Людина людині звір (лат.). — Зірка, табір, ім'я, божество (лат.). — Велика книга, велике зло (грец.). — Дерзай знати (лат.). — Віє, де хоче (лат.).

201

Піст (грец.).

202

Небесне називай божим, земне — загибеллю (лат.).

203

Ману — священна книга індусів.

204

Полум'я (лат.).

205

Фатум, доля (лат.).

206

«Розірвали одяг» (середньовічна латинь).

207

Сорочку, а не плащ (лат.).

208

Це по-грецьки, отже, не до прочитання (лат.).

209

3 моїм лакеєм (середньовічна латинь).

210

«Хто не працює, хай не їсть» (лат.).

211

Діоген і знайшов би людину… — Діоген з Сінопа (414–323 до н. е.) — грецький філософ школи кініків; за переказом, блукав по світу із засвіченим ліхтарем, шукаючи справжню людину.

212

Проти (нього): гаки, розпечене залізо, диба, кайдани, нагаї, ланцюги, в'язниця, ножні колодки та рабський ошийник (лат.).

213

Через себе, і з собою, і в собі (лат.).

214

Безглуздий набір слів.

215

«Голий, зв'язаний, ти важиш сто фунтів, коли тебе повішено за ноги» (лат.).

216

…мук Мюммоля. — Мюммоль Енніус — бургундський воєначальник VI ст., організатор міжусобиць серед крупних феодалів; інтригував проти бургундського короля Гонтрана, згодом перейшов на його бік. Король обіцяв Мюммолю зберегти життя, але скарав на смерть.

217

«Відьма або перевертень» (середньовічна латинь).

218

«Діалог про енергію та діяльність демонів» (лат.).

219

Сервіус — римський учений-граматик IV століття.

220

«Кожне місце має свого духа» (лат.)

221

Тебе, бога, хвалимо! (Лат.)

222

«При збереженні своєї форми душа залишається непошкодженою» (лат.)

223

Гра слів, побудована на тому, що «стара наука» (vieille science) фонетично тотожна «стара розпилює дужку» (vieille scie anee) (франц.)

224

Негідник, хто живе серед лихослів'я (лат.)

225

«Колись я був стовбуром фігового дерева» (лат.).

226

«Єпископ Адуенський», тобто Отенський (лат.).

227

Зізнаюсь (лат.).

228

Готон — зменшене ім'я від Маргарити (Маргерітон — Марготон — Готон) — одне з поширених імен серед простолюду Франції

229

«Про фігури правильні й неправильні» (лат.)

230

«Учення» (грец.)

231

Спис з широким лезом, що нагадує бердиш.

232

…мерзенним ідолам храмовників — Храмовники (або тамплієри) — духовно-рицарський Орден XII ст., створений для воєнного захисту земель на Сході, захоплених європейськими феодалами під час хрестових походів. З утратою цих земель Орден занепав, і в 1312 р. папа Клімент V оголосив храмовників єретиками. На початку XIV ст. французький король Філіпп Красивий, бажаючи привласнити величезні багатства Ордена, організував інквізиційний процес проти нього, внаслідок чого велику групу рицарів було спалено на вогнищі як ідолопоклонників.

233

Оскільки, панове, ця жінка викрита в чаклунстві, її злочин виявлено і злочинний намір наявний, ми від імені соборної церкви Паризької богоматері, якій привласнене право всієї, як нижчої, так і вищої юрисдикції в межах острова, що іменується Сіте, заявляємо присутнім, що вимагаємо: по-перше, засудження її до грошового штрафу, по-друге, засудження до прилюдної покути перед головним порталом Собору Паризької богоматері, по-третє, вироку, в силу якого ця чаклунка була б страчена разом з її козою на місці, що серед простолюду іменується «Грев», або на острові на річці Сені, поблизу королівських садів (середньовічна латинь)

234

Ох! Варварська латинь! (Лат.)

235

Саліцький закон, або «Саліцька правда» — звід законів франкських племен (V ст.).

236

Заперечую (лат.)

237

Облиште всяку надію (італ.). — Данте, «Пекло»

238

Данте не знайшов би нічого кращого для свого пекла. — У поемі «Божественна комедія» великого італійського поета Данте (1265–1321) пекло зображується у вигляді конуса, що звужується до центру землі і поділений на дев'ять кіл, причому чим більший гріх, тим глибше у конус посаджено грішника й тим більші його страждання.

239

…сказати прощай … будь-якій надії (лат). — Напис на воротах Дантового пекла гласить: «Облиште будь-яку надію всі, що входите сюди».

240

Циганка (ісп)

241

Циганка (італ.)

242

Гарофало — прізвисько італійського художника Бенвенуто Тізі (1481–1559), що писав картини переважно на релігійні теми.

243

Queue (ке) — хвіст; околиця (франц.).

244

…як мадонна Мазаччо схожа на мадонни Рафаеля. — Мазаччо (Томазо ді Гвіді, 1401–1428)- італійський художник, один з основоположників реалізму в живопису доби Відродження. Стримано-суворі образи Мазаччо чітко відрізняються від легких і витончених образів великого італійського художника Рафаеля Санті (1483–1520).

245

«…Не побоюся полчищ, що обступають мене! Почуй мене, господи, спаси мене, боже мій!

…Спаси мене, боже мій, бо води зростають і піднялися до самої душі моєї…У глибокій трясовині загруз я, і немає поблизу твердої опори» (середньовічна латинь)

246

«Хто почує слово моє і увірує в того, хто послав мене, матиме життя вічне й судові не підлягатиме, а перейде із смерті в життя» (середньовічна латинь)

247

«З глибини пекла звернувсь я до тебе, і голос мій був почутий; ти ввергнув мене в надра та пучину морську, і хвилі обступили мене» (середньовічна латинь)

248

Так іди ж, грішна душе, і хай змилується над тобою господь! (Середньовічна латинь)

249

Господи помилуй! (Грец.)

250

Амінь! (Лат.)

251

Усі безодні твої і потоки твої пройшли наді мною (середньовічна латинь)

252

Це була гідра для монахів святого Германа-на-Лугах, бо клерики раз у раз розпалювали там нові сварки (лат.)

253

Щасливий старий! (Лат.)

254

«Про тесання каміння» (лат.).

255

А саме: їжа, питво, сон, кохання — усе хай буде в міру (лат.).

256

Я філософ школи Піррона… — Піррон — старогрецький філософ IV ст. до н. е., родоначальник античного скептицизму; твердив, що щастя — в душевній незворушності.

257

Фіктивний шлюб (лат.).

258

Гекатей Абдерський — історіограф Александра Македонського, що супроводжував його в походах (IV ст. до н. е.).

259

Адже Бітон тягнув на своїх плечах цілого бика… — Гюго тут сплутує два античних сюжети: міф про Бітона та Клеобіса, синів жриці Цидіппи, які