Читати книгу - "Мій Герой. Зцілення коханням, Юлія Вестор"

Очікувано?

        Перед від'їздом встигаємо спробувати ще раз. Нарешті не схибив своєю блискавичною після розлуки швидкістю. Задоволений рахунком 4:1 після 3:0 біжить на потяг. І вже в дорозі засипає мене теплими повідомленнями.

— Вже в потязі, все гаразд. Люблю тебе. Папуга ще не приїхав?) Він молодець, я помітив, що завзятіше робить уроки. Не ниє.

— Дорослішає..

— Так, зовсім подорослішав)

— Це шок, він давно вже не встає так рано. Знав, що ти рано приїдеш.

— Було так приємно, коли заліз до мене під ковдру, навіть забув капці зняти)))

— От без них там взагалі нікуди)) Будинком постійно без них вештається, а як до тебе в ліжко, то в капцях)) — регочемо обоє. 

— Було приємно провести ці вихідні з вами, мені цього дуже не вистачало..

— Знаю, вірю, Милий

— Сонечко, я тебе кохаю💋❤️

— Але довіряєш більше власним страхам, ніж мені. Звісно, з ним довше знайомий і живеш. Та я з ними жити не збираюсь. Вчись довіряти мені і чути мене.

— Так, Мила, ти, як завжди, маєш рацію. Потрібно прислухатися до того, кого кохаєш, і довіряти. Дякую, що допомагаєш мені і за твоє терпіння. Ти хочеш тільки кращого для мене. Пощастило, що в мене є ти🥰 Наступного разу, як приїду, підемо кататися на конях) Це дуже класно, багато позитивних емоцій) — все ж не дарма я його туди затягла, хоч і не хотів)

— Перед душем уявлятиму тебе, Сонечко😘

— Дозволяю. — Додаю фотку в спокусливій білизні та панчохах. — Тільки сусіду не показуй)) — сміюсь.

— Ні в якому разі. В нього дружина і коханка, — сміється Андрій.

— І як вони ще його не прибили обидві? — Продовжуємо жартувати. — Чи тут по місцю завів?

— Тут, біля бази. Та йому гаплик скоро…— регоче, — в сенсі втратить і ту, і ту) Так і є, коли однією дупою на два стільці потайки сісти намагатися. Дурень от і все.

— Хоча, виявляється, чимало людей відкрито домовляються про вільні стосунки і відпускають одне одного до ще когось спокійно.. Не мають сумніву, що партнер до них однаково повернеться. 

— Потрібно бути вірним тільки одній. Моя честь називається вірність. — Приємно дізнатися, що в мого коханого такі принципи. Раніше не було часу їх обговорювати.

— Так. Але не всі так можуть.

— Люблю просинатися, коли ти поряд, моє Сонечко. Це безцінне відчуття❤️ — зізнається мій Герой.

— Ага, і люблю коли ти мене ззаду обіймаєш, — коли б ми ще навчилися так цінувати ці прості речі, як не на відстані..

— Нещодавно поїхав, а вже скучив, так не вистачає твоїх дотиків, Мила💋Люблю твою ніжну шкіру. Дякую, що вчиш мене всьому.. Так нам обом дуже класно виходить.

— Більше ж не було кому вчити..

— Ти найкраще, що зі мною ставалося в житті❤️ Вдячний Всесвіту, що послав мені Тебе. 

Приїхав вже наш папужик?) Обожнюю, коли він своїм носом клює мій) Прокинувся, а він мене вже лоскоче - те, чого мені так бракує кожного дня) Оййй, як же я люблю ваші обійми😘А ще я колись тобі казав, у вас в квартирі дуже затишно, атмосфера дуже приємна, спокійна, комфортна, стала моєю зоною комфорту, в яку я іноді звідси тікаю, там де ваші з Володимиром обійми і теплі посмішки🥰 Ви сенс мого життя❤️

         Андрій вітає у хмарах безмежно щасливий. Забув навіть про війну, здається. Мріє тільки про наступну зустріч із нами.

   Але за два дні повідомляє, що їде на Донбас. Так і буває, коли втрачаєш одержимість чимось, воно саме приходить.

— Я на війну. Там великі втрати. Людей бракує. Ротний всупереч своєму бажанню вже не має змоги тримати придатних осіб в тилу. 

      Роблю паузу, щоб відійти від шоку. Хоча мені, здається, вже пора звикати: якщо в нас пара днів разом, то потім відправка на війну. І додаю питання: 

— Як ти сам уявляєш ефективну співпрацю з ним?

— Доведеться якось уживатися, проявляти свою комунікацію і знаходити спільну мову, — цілком конструктивно відповідає коханий. Принаймні те, що в його свідомості презирство до ротного змінилося думкою про необхідність знаходити спільну мову, вже є позитивним знаком. 

— Ти пам'ятаєш, що мені обіцяв?

— Живим повернусь.

Побіг збиратися, вранці виїзд о п'ятій.

         Його бажання здійснилося: поїхав на передову, в саме пекло  захищати державу. Мрію, щоб повернувся живим, і вірю, що так буде. Радію, що в останню зустріч все зробила правильно і надала сил. Маю і тепер щодня додавати сил та бути його тилом. Бо як раптом щось трапиться, я ж собі жодні шмарклі не пробачу..

— Ти досвідчений, тренований, спритний, швидкий. Ти з усім можеш там впоратися. Тільки вір в себе, так, як я.  Будеш радіти, що нарешті дуже корисну справу робиш. Але про обережність пам'ятай, плиз. Я тебе дуже люблю❤

       Додаю відео "Контроль гострої реакції на стрес" та улюблені вправи подруги, щоб подивилися в дорозі разом з побратимами, бо серед них є новачки, геть молоді та зелені, які війни не бачили, тож точно знадобиться. Ну звикла я бути раціональною. Та й нагадати хіба зайве..

Добрий ранок, Незламні!💙💛 Зі Святом!

🇺🇦З Днем Незалежності🇺🇦! Яку ми виборюємо весь час, за яку так багато віддають наші Герої.  

Бажаю нам бути суспільством, в якому знищено байдужість, перш за все. Тому нагадую всім, хто досі мовчав, прохання відреагувати коментарями і вподобайками. Покажіть, що ви дужчі за цей недуг. (І цим побажаєте натхнення автору, якщо бажаєте нових історій)

Бажаю нам бути суспільством, в якому нарешті виробився імунітет до маніпуляцій з метою внесення розбрату, пошуку розбіжностей для розділення. Яке дійсно об'єднане прагненням Перемоги! В якому кожен робить все можливе для того, щоб мир швидше запанував на нашій 🇺🇦землі. Назавжди.

Це остання глава в книзі, спрямованій показати вам процесс зцілення, в якому величезну роль відіграло саме кохання і терпіння, саме близька людина. Здавалось би, слабка беззахисна жінка. А правда в тому, що не слабкі і не беззахисні ми. Ми всі стільки можемо! Кожна. Просто зазвичай самі не усвідомлюємо власну силу і власні можливості.