Читати книгу - "Кримінальне право України: Загальна частина: підручник"

Зінченко, І. О. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання [Текст] / І. О. Зінченко, В. 1. Тютюгін ;зазаг. ред. проф. В. І. Тютюгіна. — X. : Фіни, 2008. — 336 с.

Маляренко, В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України [Текст] / В. Т. Маляренко. — К. : Фонд «Правова ініциатива», 2003. — 156 с.

Нікіфорова, Т. І. Обставини, які пом’якшують покарання, за кримінальним правом України [Текст] / Т. І. Нікіфорова. — X. : Харків юрид., 2009. — 208 с.

Полтавець, В. В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України [Текст] / В. В. Полтавець. — Луганськ : РВВ ЛАВС, 2005.-240 с.

Тютюгін, В. І. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом [Текст] : конспект лекції / В. І. Тютюгін. — X. : Укр. юрид. акад., 1993. — 18 с.

Тютюгін, В. І. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів та за кількома вироками [Текст] : конспект лекцій / В. І. Тютюгін. — X. : Укр. юрид. акад., 1992. — 22 с.

Ломако, В. А. Осуждение без реального отбывания лишения свободы [Текст] : учеб, пособие / В. А. Ломако. — Харьков : Юрид. ин-т, 1987. — 58 с.

Ломако, В. А. Отсрочка исполнения наказания [Текст] / В. А. Ломако. — Киев : УМК ВО, 1992. — 60 с.

Ломако, В. А. Применение условного осуждения [Текст] / В. А. Ломако. — Харьков : Вища шк., 1976. — 126 с.

Ломако, В. А. Условное осуждение : учеб, пособие [Текст] / В. А. Ломако. — Харьков : Юрид. ин-т, 1972. — 44 с.

Скибицький, В. В. Умовне засудження за законодавством Української РСР [Текст] / В. В. Скибицький. — Киев : Наук, думка, 1971. — 132 с.

Скибицкий, В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания [Текст] / В. В. Скибицкий. — К.: Наук, думка, 1987. — 183 с.

Тютюгин, В. И. Условно-досрочное освобождение от наказания [Текст] : учеб, пособие / В. И. Тютюгин. — Харьков : Юрид. ин-т, 1981. — 68 с.

Голіна, В. В. Судимість [Текст] / В. В. Голіна. — X.: Харків юрид., 2006. — 384 с.

Музика, А. А. Примусові заходи медичного і виховного характеру [Текст] / А. А. Музика. — К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1997. — 125 с.

Бурдін, В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні [Текст] / В. М. Бурдін. — К. : Атіка, 2004. — 240 с.

Застосування кримінальних заходів до неповнолітніх правопорушників [Текст] / кол. авторів. — К. : Наук, думка, 1974. — 78 с.

Хавронюк, М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації [Текст] / М. І. Хавронюк. — К. : Юрисконсульт, 2006. — 1048 с.

Хавронюк, М. І. Сучасне загальноєвропейське кримінальне законодавство: проблеми гармонізації [Текст] / М. І. Хавронюк. — К. : Істина, 2005. — 264 с.

Тут і далі посилання, якщо не зазначено інше, на статті Кримінального кодексу України 2001 р. (далі — КК).

Прийняття кримінальних законів в Україні можливе шляхом всенародного референдуму, проте ця норма правотворчості до теперішнього часу не використовувалася.

У подальшому терміни «закон про кримінальну відповідальність», «кримінальний закон», «закон», якщо не зазначено інше, застосовуються як ідентичні.

Криміналізація — це визнання того чи іншого діяння з урахуванням його суспільної небезпечності злочином і встановлення за нього відповідальності у КК. Декриміналізація — це виключення із КК відповідальності за певне діяння внаслідок втрати ним суспільної небезпечності, притаманної злочину.

Поняття «кримінальний закон», яким широко користується теорія кримінального права, є дещо умовним, оскільки на відміну від КК або окремо прийнятого Верховною Радою України закону про кримінальну відповідальність воно не має всіх атрибутів закону як нормативно-правового акта. Закон у буквальному розумінні — це юридично цілісний і структурно завершений нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою відповідно до її конституційних повноважень (див.: Тодыка, Ю. Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики / Ю. Н. Тодыка. — Харьков, 2000. — С. 473). Таку саму частку умовності має і поняття «закон про кримінальну відповідальність», коли за його допомогою характеризуються окремі правові приписи КК.

Відом. Верхов. Ради України. — 2003. — № 1. — Ст. 2.

Міжнародний договір від 10 грудня 1948 р.

Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 р.

Там само.

У період становлення незалежності