Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

— Ага, потім тебе шиш сюди затягнеш. Тож краще заздалегідь, хоч щось та залишиться. Через скільки він звільниться?

— Години за три, не раніше.

— Відпочивай, коханий. Подзвониш мені як звільнишся, ми з Гаррі поки що погуляємо далі.

Поки Альфреда приводили до ладу, я зайшла в ювелірний. Купила запонки з білого золота з дрібними діамантами. Власне купили все, що необхідно, тепер можна піти посидіти у кафе. І напевно не тут. А то Гаррі явно не затишно, навіть скис трохи. Так, не підготовлену людину брати з собою за такими покупками все ж не варто.

На мою пропозицію, де не будь посидіти відреагував з радістю. Щоправда, дорогою я ще примудрилася зайти купити туалетної води і тільки після того пішла з Гаррі на більш нижні поверхи відпочивати і чекати Альфреда і часу, коли піти за його костюмом.

Сиділи переважно мовчки. Спочатку поїли, потім кожен дивився у щось у своєму смартфоні.

— Не боїшся що він тебе кине?

Я здивовано втупилася на хлопця.

— З чого раптом таке питання?

— Просто запитав. Ти стільки грошей на нього витратила, не боїшся, що він із тобою заради грошей.

— Не боюся. Ми з ним познайомилися, коли в мене не було з собою ні копійки, тоді почали зустрічатися. І потім його ставлення до мене не змінилося.

— Він часто буває потайним і не показує свої емоції.

— Якщо це по роботі, то це нормально, я теж так роблю. А вдома він цілком показує емоції. Слухай, якщо тобі нудно можеш не чекати його, я сама дочекаюся.

— Угу, не піду я. Знаю я як він переживає за тебе, він між іншим мій напарник. Б'юся об заклад, він тобі не казав.

— Він мені навіть не представляв вас, — сказала я трохи втомлено.

Гаррі весело посміхнувся.

— Ревнивець блін. Так гаразд пам'ятаєш як ми сиділи в кафе? — я кивнула — Поруч зі мною сидів Рід, а поруч з Антоном Мартін. Майкла ти вже знаєш. Решту потім представлю. Блін ревнивець треба ж не представив.

— Я так засну тут. Пішли на масаж? — він здивовано втупився на мене — Я цілком серйозно, пішли. Там хоч спокійно поспати можна поки розминають.

Хлопець з мене мало не іржав відверто, але погодився. І так ми майже до кінця процедур Альфреда провели на масажі. Спочатку спини, потім ніг, обличчя. Альфред нас потім ще витягав із масажу. Він встиг уже за костюмом сходити.

— Гей годі тут спати, удома відіспіться, — бурчав він з усмішкою.

Ми завезли додому Гаррі, і поїхали до нас. Вдома змусила його одягнутися в костюм і туфлі. Ну прямо не впізнати красеня!