Читати книгу - "Епоха слави і надії, Євгеній Павлович Литвак"

– Я прошу тиші. – Сказав він, підвищивши голос, і всі замовкли. – Для початку треба вирішити питання з втікачами. Я маю бути впевненим у тому, що вони мертві. Найголовніше – вони не повинні опинитися в руках індусів живими. Навіть при всій чернечій стійкості, Орхан і Осман надто багато знають. Тепер – до головного. Ви вже знаєте своє завдання – відшукати монети, щоб підтвердити наші знання про Ханоя. Ви знаєте, скільки місій ми відправляли на це завдання і на пошук меча Панадія – першого Глави Братства Агарії, ніхто не повернувся назад.

Папери і знання можуть бути цінніші за золото, але не в цьому випадку. Введіть гостя. – Авраал перевів погляд на ченця, що стояв біля дверей.

Той, мовчки, вийшов і через кілька хвилин повернувся у супроводі чоловіка середнього віку, невисокого зросту, з розкосими очима. Чоловік оглянув всіх і назвався – Цзи Лу Торесом.

– Прошу вас, починайте свою розповідь. – Звернувся до нього Авраал.

Чоловік, здавалося, тільки цього і чекав. Слова потоком полилися з його вуст: гарячі, проникливі, вселяючі довіру своєю щирістю.

– Ми опинилися в нелегкій ситуації. Моє рідне селище "Грозове" під загрозою. Все розпочалося з того, що у нашого імператора Цинь Ши змінився радник. Звуть його Веш Ідрог з Царства Цинь. Ідрог був відправлений до однієї з ближніх країн з дорученням. Від'їжджав він зовсім молодою людиною, а через два повні місяці повернувся зрілим чоловіком і, навіть вище зростом.

Ченці спостерігали за оповідачем з суворими обличчями, запам'ятовуючи кожну деталь. Гість висунув з кишені хустку і протер свій лоб, на якому почали з'являтися краплі поту.

– Через кілька місяців він настільки втерся в довіру до імператора, що став спочатку його радником, а потім і правою рукою. Під час його призначення, на церемонії представлення, я побачив на його руці татуювання – клеймо у вигляді знаку "К". Це мене вже тоді насторожило. Але хіба ми могли не підкорятися волі імператора, якщо радник був призначений саме ним.

З призначенням Ідрога розпочалися різкі зміни в Царстві Цинь: було оголошено, що наш імператор захворів тяжкою хворобою і перебуває при смерті, народ обклали високими податками, оголосивши, що казна майже порожня.

Крамниці закривалися. Люди перестали торгувати. Заробляти чесно було неможливо, а ті, хто вів торгівлю за межами країни, постраждали від контрабандистів. Пізніше, в провінцію приїхали іноземні купці. Армію практично розвалили. Охорону, особистий полк імператора – еліту армії нашого Царства, розігнали.

Імператор продовжував хворіти або йому не доносили про справжній стан справ. Інтригами і підкупом Ідрог завойовував все більший вплив на імператора. Дивним, дуже дивним чином він завоював довіру. Не роками чесної служби. А хитрістю і лестощами.

Одного разу, Ідрог викрав прикраси імператриці – брошку, бронзові шпильки і нефритові персні. Ще мені стало відомо, що серед викраденого виявилися монети з якогось древнього корабля. Я, так розумію, саме вони – ваша мета?

Оповідач замовк і Авраал заговорив:

– Розказані вами відомості, цінні для нас. Ми не можемо жити в спокої, не знаючи правди. Так, ми шукаємо скарби з корабля "Ковчег", але вони нам потрібні лише для того, щоб Братство дізналося істину, затвердилося в ній і потім відкрило її світу. Цінність цих монет для нас виключно в їх існуванні. Навіть одна-дві монети можуть послужити шляхом до цієї правди.

Цзи Лу Торес, зрозумівши, що Авраал закінчив, кивнув головою і продовжив:

– Безперешкодно викрасти їх міг тільки Ідрог. Коштовності імператора мають неймовірну вартість, і викрадач міг би багаторазово збільшити свій стан, збувши їх. Але гірше, якщо за цим стоїть усім відомий Книготорговець.

Тоді ж ми створили – не змову, а союз. Союз чесних і непідкупних чиновників, суддів і командирів армії, щоб припинити свавілля Ідрога та запобігти падінню імперії. Ідрог збагачувався, думав тільки про власну вигоду і, врешті-решт, вчинив ряд помилок, за які ми змогли заарештувати його. Потім надали всі докази його злочинів проти імперії. І, хоча цих злочинів було багато, у в'язницю його посадили лише за порушення правил торгівлі. В цьому і є основна проблема.

Ми потребуємо допомоги, адже положення в країні дуже нестійке. Ми вже переживали смутні часи і хочемо зберегти спокійне життя, виграти час для відновлення минулої потужності держави. Ми вважаємо, що радник імператора діяв у змові з Книготорговцем. Тому нам потрібна третя сторона – сила ззовні щоб натиснути на зрадника. Ви – кращий варіант. Я приведу вас до Ідрога, а він, у свою чергу вас до Книготорговця, чиє ім'я, я так само проклинаю, як і ви.

Авраал вдячно вклонив голову, склавши долоні. Цзи Лу Торес відповів таким же поклоном.

– Отже, брати, склад місії визначений: Дітар поведе команду з десяти засуджених і дванадцяти ченців. Йому допомагатиме знаннями і досвідом Агіас.– Есін – умілий воїн. Його батько і його сестра знавці цілющих трав і так само здатні битися. Вони і циганка Тарсіша стануть відмінним посиленням для загону. Попереду важливий похід і нам усім потрібен результат. Ходіть і нехай стіни цього святого місця нададуть вам сил і відваги. Та благословить вас Ханой!

Глава 28

"Хто знає своє призначення в житті, той воістину мудрець".

Заповідь Двадцять восьма. Кодекс Братства тибетських ченців.

Тривалі перемови закінчилися, і ченці розбрелися. Агіас і Есін з сім'єю першими вийшли на вулицю. Вдихнув свіжого повітря, вони відчули прилив свіжості і ясності розуму. Дітар з циганкою затрималіся в бібліотеці, бажаючи залишитися наодинці. Авраал теж був у середині храму, закінчував свої справи, а його син швидким кроком рухався до виходу. У нього було завдання проінструктувати кожного ченця і підготувати їх до походу. Він пролетів мимо Надіши та Агіаса, і хвиля його гніву, накрила їх з головою.

Обличчя Серафіма випромінювало зневагу і відразу, ніби він ступив ногою у бруд. Агіас і Надіша нарешті залишилися вдвох.

– Надіша, кожен прожитий день без тебе, не коштує нічого. – Боязко заговорив Агіас і зніяковів. – Розумієш, без тебе мені не те, щоб… щоб я не міг жити, без тебе мені просто немає чого жити. Я досі не знаю, як це вирішити, але я не здамся, доки не знайду спосіб, щоб ми були разом. Хоч Авраал і поводиться мудро, розуміючи, що серцю не накажеш, але Серафім пробачити нам цього не зможе. Коли він стане на чолі Братства, ми можемо тільки припускати, яку війну він затіє. Я не хочу, щоб ти постраждала через мою любов до тебе. Розумієш?

У