Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

Шаєр ніби спіткнувся на рівному місці.

– Прокляття! Як я міг забути?! – з цими словами він закинув мене в ліфт і пішов геть, залишивши в цілковитому здивуванні.

– П’ятий, леді? – Чоловік у лівреї безпристрасно протягнув руку до кнопки.

– Перший! – Сидіти в чотирьох стінах не хотілося, тим паче за власним бажанням.

Стулки зійшлися, кабіна повільно поповзла вниз…

– Ви не проти працювати у вихідний? – запитала я, викидаючи з голови дивацтва Рікадора.

– Комусь же треба. Та й що святкувати? Мій дід вважав цей день Днем Нордесів, батько – Днем Дракона-засновника, син вихваляє Ньепу, дочка взагалі не визнає свят. Робота – найкраще місце, щоб пережити цю добу.

Ліфт зупинився, але я не поспішала виходити.