Читати книгу - "Нюрнберґ-2, Левко Лук'яненко"

Насильницьке переселення українців під час колективізації

Розкуркулювання супроводжувалося масовим виселенням українців з України в східні райони Росії.

30 січня 1930 р. Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило розроблену на чолі з В. М. Молотовим постанову «Про заходи щодо викорінювання куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Відповідно до постанови «куркулі і напівпоміщики», які виступали проти колективізації, підлягали виселенню в Північний край, Сибір, Урал і Казахстан. При ліквідації куркульства здійснювалася конфіскація майна та виселення людей. Підставою для введення цього механізму була постанова ЦВК і РНК СРСР «Про заходи по зміцненню соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і про боротьбу з куркульством». Урядам союзних республік і виконкомам країв та областей цією постановою надавалося право застосування «усіх необхідних засобів боротьби з куркульством аж до повної конфіскації майна куркулів та виселення їх за межі окремих районів і країв (областей)». Конкретизація цих заходів подавалася в секретній інструкції ВЦК і РНК СРСР від 4 лютого 1930 року.

Для вирішення питань і координації заходів, пов’язаних із розкуркулюванням 23 січня 1930 р. була створена комісія у складі Секретаря ЦК КП(б)У Косіора (голова), голови ГПУ Балицького, Порайка, Демченка, Постишева. На засіданні Політбюро ЦК КП(б)У 8 лютого того ж року було вирішено:

а) затвердити розкладку по округах на виселення у віддалені місця Союзу…;

б) вважати за необхідне закінчити в основному всю цю операцію до 15 березня.

Уже 27 лютого заступник голови ГПУ УСРР Карлсон повідомив у ЦК «про десять ешелонів із 17294 розкуркуленими, з них чоловіків — 6256, жінок — 5718, дітей — 5320, які через станцію Бахмач «пройшли» на територію РРФСР».

У «Доповіді про хід виселення куркульства з округів УСРР» повідомлялося, що із 13 округів за станом на 12 березня за межі республіки було виселено 58411 осіб. (ЦДАГООУ, ф. 1, оп. 16, арк. 7, а. 116, 127).

Товарняки з розкуркуленими і «контрреволюційними елементами» йшли на Північ і Схід, а їхнє місце заповнювалося переселенцями з інших районів СРСР. Переселення на Україну продовжувалося і в наступні роки. Ось один із таємних документів про переселення в Україну чужинців:

«Документ № 403

СООБЩЕНИЕ

всесоюзного переселенческого комитета при Совнаркоме СССР о переселении на Украину с других территорий страны

29 декабря 1933 года. Срочно. Секретно.

Нач. ГУЛАГУ ОГПУ тов. Берману

ВПК при СНК СССР при сем препровождает оперсводку № 38 о переселении на Украину по состоянию на 28 декабря с. г. Одновременно ВПК при СНК СССР сообщает, что преподанный план переселення выполнен на 104,76%. Всего переселено больше 21 856 колхозных хозяйств, 117 149 человек, 14 879 лошадей и 38 705 голов разного скота (в число последних входят телки, свиньи и овцы).

Приложение по тексту.

Секретно

1. На 28 декабря 1933 г. отправлено 329 эшелонов, 21 856 хозяйств, 117 149 членов семей, 14 879 лошадей, 21 896 коров и 38 702 голов разного скота.

2. План перевозок колхозников на Украину окончен и выполнен на 104,7%.

Зам. Председателя ВПК при СНК СССР Рудь (ПДАНГ СРСР, ф. 3675, оп. 1, спр. 33, арк. 56. Ориг.)

У 1933–1937 рр. Всесоюзним переселенським комітетом і переселенським відділом НКВС СРСР на Україну було переселено 44 457 сімей (221 465 душ). Найбільша кількість переселенців перевезена на Україну в 1933 році. (Государственный русский архив экономики, ф. 5675, on. 1, с. 185, а. 2)

Внутрішньою депортацією, яка принесла незаслужені страждання величезній кількості сільських жителів, була ліквідація хуторів та примусове переселення хутірських господарств у села.