Читати книгу - "Небесна заступниця, Коваленко Надія"

У Єрусалимському храмі завіса роздерлася надвоє. Це значило, що Син Божий віддав своє життя за гріхи світу, і завіса більше не відділяє грішників від присутності Божої, бо Ісус, Син Божий, відкрив шлях до Бога Отця.

За містом навіть римський сотник, глибоко вражений тим, що трапилося, із благоговінням дивиться на Ісуса, який простив своїх ворогів і приходить до висновку, що він був Син Божий.

ПОКЛАДАННЯ У ГРОБ

У Єрусалимі Йосиф Ариматейський, член юдейського верховного суду і таємний учень Христа, сміливо йде до Пілата із проханням дозволити поховати тіло Ісуса Христа. Пілат згодився і дав наказ римському сотнику. Із благоговінням Йосиф зняв тіло Ісуса із Хреста, тоді він та його друг Никодим обгорнули тіло полотном, намастивши його алое із смирною і поклали у Йосиповий гріб в саду. Наступного дня фарисеї прийшли до Пілата із проханням запечатати і охороняти гріб, щоб учні Христа не вкрали його і тоді похвалялися, що Ісус дійсно воскрес. Таким чином гріб був запечатаний, і коло нього поставили варту римських вояків. Але ранком третього дня земля затряслася, з'явився господній ангел, відкотив тяжкий камінь. Перелякані вояки зі страху попадали на землю, а схопившись, хутко побігли геть.

Того ж ранку Марія Магдалина та інші Ісусові друзі прийшли, щоб намастити його тіло миром, турбуючись, як відкотити важкий камінь. Яке ж було їх здивування гріб був відкритий, там лежало поховальне полотно, але Ісуса не було. Думаючи, що хтось украв Ісуса, Марія побігла до Петра та Йоана сказати про цю новину. Вони прибігли до гробу і побачили порожній гріб.

— Він воскрес із мертвих, як і сказав, чому ж ми не повірили цьому?, —сказав Петро.

ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДА

Пресвятая Богородиця навіть серед найбільшого горя не дозволяла собі найменших послаблень. Після погребения Христа повернулася до дому Тайної Вечері, де з найбільшою покорою і щирими сльозами звернулася до Йоана та обох Марій, інших жінок із Галілеї із словами подяки, що розділили з нею страшний час Страстей Господніх. Її просили, щоб вона хоч трохи перепочила, щось поїла, але Пречиста відповіла, що найбільшою потіхою і відпочинком буде воскресіння її Сина із мертвих. Залишившись цього вечора на самоті, Пресвята Богородиця споглядала дії найсвятішої душі Її Сина, яка покинула тіло. Ісусовадуша, возз'єднана із Божественним началом, зійшла до Аду, щоб звільнити з підземелля Святих отців, де їх утримували до приходу Відкупителя. Печера відразу перетворилася на Небо, наповнилася чудесним сяйвом, а затримані душі дістали ласку побачити Божественні діла, перейшли із стану печального до посідання слави, переступили з темряви до недосяжного ранішнього світла, яким вони почали втішатися, дякувати Богу й Відкупителю, співали похвальні пісні. Господь наказав ангелам привести із чистилища всі душі. Вони були прощені Відкупителем і прославлені, як і душі праведних. Божественна Душа Христа залишилася там. Звідти він вернувся до свого гробу, як переможний князь ангелів. Деякі ангели по команді Пречистої визбирали залишки святої крові, пролитої Ісусом, частини плоті, розметені під час бичування, волосся, видерті з його лиця і голови. Його тіло мало бути

відновлене до попередньої краси. Але спершу Його тіло, спотворене надлюдськими катуваннями, було показане святим Отцям, які прославили Ісуса і визнавали Його, як Воплощене Слово, що воістину взяло на себе наші недуги і болі, оплатило з надлишком наші борги, надолуживши повністю наші провини.

Тоді у присутності всіх святих ангели прилучили до Ісуса визбирані реліквії Його тіла, відновивши попередню досконалість і цілісність. У ту ж мить прилучилася свята душа Ісуса до тіла, надаючи йому безсмертя життя і славу.

СЛАВА І БЕЗСМЕРТЯ ІСУСА

Господнє тіло зодягнулося у чотири дари слави: світлість, невразливість, блискавичність і всепроникливість. Світло, променіючи з Його тіла, перевершило славу Господнього Преображення на горі Тавор. Невразливість його тіла стала непереможним і непіддатливим супроти будь-якої сили і енергії, а всепроникливість дала можливість проникати в іншу матерію, мов чистий дух. Він пройшов через каміння гробниці, не зрушивши замкненого отвору, як колись виходив з лона Пречистої Матері, не порушуючи дівочості, мав можливість переміщатися у просторі із надзвичайною швидкістю. Слід сказати, що ці дари одержав Ісус ще у лоні матері, але діяння їх було відкладено аж на часи після Воскресіння. У присутності всіх Святих і Патріархів він урочисто обіцяв загальне Воскресіння плоті і тіла всіх людей з подібною прославою для спасенних.

Пречиста Марія спостерігала за цими величними подіями із свого притулку у Вечернику. Величезна радість наповнила її, коли Христова душа злучилася з тілом. У цей момент зайшов святий Йоан, щоб утішити Пречисту, але знайшов її повною радості і утіхи. Він відразу здогадався, що Ісус воскрес. Діва Марія славила Всевишнього у гімнах і молитвах. Нарешті прибув Ісус у супроводі всіх Святих і патріархів. Мати Божа впала у поклоні своєму Божественному Синові. Господь підніс з долівки Матір і ніжно пригорнув до себе, а вона почула голос:

— Моя улюблена, зійди вище!

При цих словах Богоматір ясно побачила у видінні Бога, знайшла повний, хоч тимчасовий відпочинок за її терпіння і труди. Коли вийшла із видіння, то побачила, що опирається вона на десницю Спасителя. Потім вони любо бесідували при сяйві Його Божественності про таїну Його Страстей і слави.

За декілька днів перед Вознесінням Господа, Бог Отець і Святий Дух з'явилися у Вечернику на прекрасному Троні, оточені ангелами, Святими, Небесними Духами. Тоді Спаситель зійшов на трон і зайняв місце поряд з Божими Особами. Пресвята Матір припала до землі, віддаючи шану Пресвятій Трійці. Предвічний Отець промовив до Неї:

— Улюблена, зійди вище! (Лука 14, 10).

У Бога слово одночасно спричиняє дію. Вона була умить вознесена і посаджена на троні разом з Трьома Божими Особами, земна істота вперше удостоїлася такої нечуваної честі. Бог Отець звернувся до Пресвятої Марії:

— Моя доню, Тобі я довіряю Церкву, засновану Єдинородним, новий Закон милосердя, який він установив у світі, і людей, котрих Він відкупив, їх всіх Тобі Я доручаю.

Святий Дух також надав Своїй Дружині Свою мудрість і ласку. Син сказав:

— Моя найулюбленіша Мати! Я йду до Мого Отця, а на Моєму місці залишаю Тебе і покладаю на Тебе опіку над Моєю Церквою. Тобі Я приділяю її дітей і Моїх братів, так як і Отець доручив їх Мені.

НЕБЕСНА І ЗЕМНА ЦАРИЦЯ

Тоді три Божі Особи звернулися до хору святих і ангелів:

— Це є цариця всіх сотворених речей в небесах і на землі. Вона є хранителькою вірних, Прибіжищем грішників, Матір'ю прекрасної любові і святої надії. Вона є сильна, щоб прихилити Нашу волю до милосердя! помилування... Хто покличе до неї з Глибини серця, не згине, хто лиш отримує Її заступництво, врятує себе для вічного життя. Що вона попросить у Нас, буде дано, і Ми завжди почуємо Її просьби і молитви і виконаємо Її волю. Бо вона досконало присвятила себе для того, що Нам є мило.

З того дня свята Марія ще з більшою посвятою взяла на себе опіку над Церквою і надалі сумлінно виконувала її. Того ж дня дванадцять апостолів, інші учні, побожні жінки (всього 120) зібралися у залі Тайної вечері в мирі і любові. Христос, як люблячий батько, звернувся до них перед вознесінням:

— Я готовий вознестися до Отця Мого.., на Моє місце залишаю з вами Мою власну матір, як вашу Покровительку, яку маєте слухати і коритися їй у всьому. Так, як раніше Я казав вам, хто бачив мене, бачив Мого Батька, хто знає Мене, — знає і Його. Так я зараз кажу вам, хто знає Мою Матір знає Мене, хто слухає Її, слухає Мене, хто шанує Її шанує Мене. Для всіх вас Вона буде вашою Матір'ю, Настоятелькою і Головою, так само, як і для ваших наступників. Вона відповість на всі ваші сумніви, розв'яже всі ваші труднощі. В ній завжди знайдуть Мене ті, що шукають Мене, бо я залишуся в Ній до кінця світу. І Я тепер є в Ній, хоч ви не розумієте, яким чином. Господь додав: — Петро буде верховним головою Церкви, бо я залишаю його моїм Намісником, ви маєте його слухати, якнайвищого первосвященника. До святого Йоана ставтеся, як до сина Моєї матері, бо Я на Хресті вибрав Його і призначив до цієї служби.

Христос ще раз натякнув, щоб святу Матір шанували і почитали відповідно до Її гідності. Але свята Діва, взірець покірності, упросила не надавати їй більшої пошани, ніж дотепер. Лише спрямовувати все Богослужінню в Церкві на Господа і розповсюджувати Євангеліє. Потаємно Господь наділив Пречисту новими надзвичайними ласками.

ВОЗНЕСІННЯ

Ісус залишив дім тайної Вечері і у супроводі Матері і одинадцяти апостолів, сімдесят двох учнів, Марії Магдалини, других Марій, Лазаря, віруючих всього сто двадцяти осіб вийшов у місто. Йшли вони вулицями Єрусалима до гори Оливної. Звістка про воскресіння Ісуса облетіла Єрусалим і всю Палестину.

Ось вибрані зійшли на самий вершок гори. Мати Божа припадає до землі, біля стоп свого Божественного Сина, прославляє Його, як праведного Бога і Відкупителя, просить останнього благословення, всі наслідують її.

Ісус відступив від цього благословенного зібрання, його обличчя сяяло миром і величавістю, склав обидві руки і почав підніматися вгору, залишаючи на грунті відбитки своїх святих ступнів. Він плив у піднебесні простори, а за Ним тягнулися очі і серця його дітей. За ним небесні ангели, святі Патріархи, інші Святі. Христос вчинив нову ласку для своєї Матері возніс Її разом із собою, щоб воздати славу, які належить Пресвятій Богородиці за надзвичайні заслуги перед Святою Трійцею. Божа всемогутність наділила Пречисту Діву надприродними здібностями бути рівночасно в двох місцях, бути разом з Апостолами, чекаючи Зішестя Святого Духа, і в той же час вознестися разом зі Спасителем до його Небесного Трону, де вона перебувала три дні. Вона одержала владу і здібності, щоб користуватися ними на землі.

Небеса святкували: Христос і його преблагословенна Мати вступили в Небесні хороми. Хори ангелів і святих воздали їм славу в своїх гімнах.

Цариця Неба низенько прослалася біля підніжжя трону, дякуючи Богові Отцю за всю велич і винагороду, яку отримав їх Син і возвеличень у ньому людська природа.