Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко 📚 - Українською

Читати книгу - "Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Довга дорога до тебе (ч.3)" автора Хелена Власенко. Жанр книги: 💙 Еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 61
Перейти на сторінку:

 - В жодному разі, - його погляд обважнів і став серйознішим. - Тепер я щирий прихильник українських жінок, якщо вони хоч наполовину такі, як ти.

 Дана заворожено дивилася в його красиві очі, які магнетично тримали її увагу. Зваблива іспанська харизма затягувала в спокусливий вир. Крістіан підняв долоню і провів зігнутими пальцями по щоці. Дану захопив в полон чарівний, магічний момент.

 Крістіан, неспішно перевівши погляд від очей до губ, нахилився і поцілував їх. Вперше за стільки років її так інтимно торкався чоловік. Не хотілося думати, а просто віддатися на волю ніжної, приємної, вмілої ласки. Вона відповідала йому.

 Та раптом ситуація почала видаватися ненормальною, неправильною. Дана м'яко відсторонилася від Крістіана. В душі поселилось ідіотське відчуття, що вона, нібито зраджує Яна. Очевидно, в свідомості він поки залишається її чоловіком, а відсутність дотепер уваги зі сторони протилежної статі не навчило іншому сприйняттю і мисленню. Вона просто не мала досі можливості і змоги переналаштувати себе.

 - Даруй, але вже пізно, - винувато посміхнулася йому, обережно відсторонюючись.

 - Так, звісно, - легко погодився Крістіан. - Хочу завтра зустрітися з тобою.

 - Ми і так побачимось. Якщо ти не забув, то по обіді підписання договору.

 - Не забув, - його погляд продовжував спокушати в тьм'яному світлі коридору. - Я хотів зранку, до настання спеки, скупатися в морі і запрошую тебе до компанії.

 - Оу, - тихо-зніяковіло вигукнула Дана. - Що ж, від такої пропозиції важко відмовитись, тому залюбки піду з тобою.

 - Чудово. Тоді будь готова о пів на восьму. Я зайду по тебе.

 - Домовились.

 Дана вже напіврозвернулась, щоб відчинити двері, але Крістіан зупинив її і знову торкнувся губ ненав'язливим, легким поцілунком. Як би там не було, але приємно усвідомлювати себе жінкою - бажаною і привабливою жінкою. Дана вернула йому грайливий поцілунок, посміхнулася і попрощалася до завтра.

 На ранок, одягаючись на пляж, вона не могла не похвалити себе, що вчасно додумалась прихопити з собою про всяк випадок купальник. 

 Крістіан, як і обіцяв, постукав у двері о пів на восьму. Відстань до пляжу невелика, тому вони просто пройшлися під ранішніми променями сонця, яке вже зараз відчутно нагрівало повітря.

 На пляжі Дана, не без ніяковості, зняла з себе сарафан і почала натиратися сонцезахисним кремом.

 - Давай я тобі допоможу, - люб'язно зголосився Крістіан, зупинившись біля її шезлонгу.

 Вона, знов-таки, не без зніяковіння, але дозволила. Дана, простягаючи йому крем, мимоволі обвела поглядом красиво складене тіло, що не могло не сподобатись і відізвалось легким збентеженням душі. Вона вже й забула, як це любуватись красивим чоловіком. Наступної миті увага спинилася на області плавок, що виразно являли світу щиро наділеного природою чоловіка і поспішно відвела погляд, боячись видати своє сум'яття порожевілими щоками.

 Крістіан почав обережними, м'якими рухами натирати спину кремом. Була в дотику його рук якась інтимність і натяк, але Дана не могла визначити, як реагує на його явну ласку. З одного боку це неймовірно приємно, коли тебе так... неоднозначно торкається красивий чоловік. Це хвилює і лестить. Та з іншого боку, вона знову відчула незрозумілий дискомфорт, причина виникнення якого неясна. Хоч незручність була зовсім маленькою і, на перший погляд, незначною і маловідчутною, але все ж заважала повністю розслабитись та віддатись ласці, наче дрібненький каміньчик, що потрапляє в туфлю.

 Після того, як Дана з Крістіаном досхочу накупались - не без веселих забав з оббризкуванням одне одного - вони вийшли на берег, щоб ще, поки є можливість, полежати на сонці.

 Дана сподівалася хоч трошки схопитись загаром. Вона наділа сонцезахисні окуляри та зручно вмостилася на шезлонзі, підставляючи тіло теплому промінню. Вони з Крістіаном періодично перемовлялись на різноманітні узагальнені теми, на повну віддаючись релаксу.

 В якийсь момент лінивої розмови, Дана повернула голову в протилежний до Крістіана бік і невидима сила враз з легень повітря вибила. В голові затуманилось, але погляд прилип і відмовлявся відпускати постать Яна неподалік. Він якраз знімав футболку, являючи на огляд красиве чоловіче тіло в пляжних шортах кармінового кольору. Крістіан же був в облягаючих плавках, але чомусь саме оці шорти фантастично підкреслювали струнку статуру та наче натягнуті на тіло випнуті, тверді м'язи живота, рук і широкої спини. Вишенькою на торті, що до запаморочення пасувало і доповнювало загальний ансамбль, була татуйована від зап'ястя до плеча рука. 

 Чи перестане він коли-небудь так ненормально їй подобатись?

 Тіло на побачене миттю зреагувало хвилею млості і Дана відчула біль в губі. Вона навіть не зауважила, як і коли так сильно закусила її.

 - Дана, агов? - долинуло до слуху.

 Вона різко відірвалась від притягальної картини і, напинаючи винувату посмішку (добре, що за окулярами не видно її трохи ошалілого погляду), поспішила перепросити за свою неуважність, мовляв задумалась.

 - То як щодо того, щоб залишитись тут ще на кілька днів?

 - А... на кілька днів? - не одразу зрозуміла про що йдеться, але від відповіді її врятував різко переведений Крістіаном погляд вбік і вище її голови.

 - Добрий ранок, сеньйор Ян, - Крістіан піднявся і сів на своєму лежаку.

 - Добрий, сеньйор Крістіан, - відповів Ян, підходячи ближче, щоб потиснути руку.

 Вони обоє в достатній мірі володіли англійською, щоб мати змогу поспілкуватись без сторонньої допомоги.

 Дану враз оповила густа, владна аура і вона вимучено заплющила очі, щоб втамувати неконтрольовану і раптову реакцію на колишнього чоловіка.

 Після нетривалого обміну кількома люб'язними, загальними фразами, Ян пішов до моря. Дана ж з усіх сил намагалася не дивитися в той бік.

 - Мені здається, чи між тобою і керівником натягнуті стосунки? - обережно висловив своє спостереження Крістіан, знову влягаючись на шезлонг.

1 ... 15 16 17 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Довга дорога до тебе (ч.3), Хелена Власенко"