Читати книгу - "Пограємо в любов, Зоя Лістрова"

- Добре. Здивувалися, відпустили.

- Ти не весела.

- Я втомилася після дороги.

- Відпочивай, завтра підемо замовляти сукню.

- Мамо, я з Германом виберу сукню.

- Не можна, щоб він тебе бачив у сукні до весілля.

- Нісенітниця.

 Я знала, що це нісенітниця, ось тільки мамі не могла сказати. Мені не хотілося вибирати взагалі, хіба це весілля. Але про це знаємо тільки я і Герман.

Я подзвонила Мілі, ми зустрілися у кафе. Вона з подивом сприйняла новину про моє весілля. Хотіла допомогти вибирати сукні, я сказала, що вже обрала. Сказавши, що на мене чекають батьки Германа, ми розійшлися. Таким чином я уникла зайвих питань.