Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Шість невдалих побачень, Ангеліна Кріхелі 📚 - Українською

Читати книгу - "Шість невдалих побачень, Ангеліна Кріхелі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шість невдалих побачень" автора Ангеліна Кріхелі. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 49
Перейти на сторінку:

— Вибач, я зараз не дуже можу говорити, — раптом заквапилася Жанна. — Мій інструктор уже прийшов.

— Хто, вибач? — Анфіса різко випрямила спину від подиву. Виявляється, маленькі секрети від подруги з'явилися не тільки у неї.

— Я тобі потім розповім, — квапливо зашепотіла Жанна. — Вибач, до зв'язку, — буркнула вона і відключилася.

Анфіса підвела брови й ошелешено глянула на згаслий дисплей. Здається, час запасатися лікером для душевної розмови.

Вона з тугою глянула на дитячий майданчик. Літо в самому розпалі. Одні діти розлетілися з батьками. Хто в Іспанію, хто на Майорку. Інші все літо так і проведуть у місті. Програма максимум — місцева річка. Але там вода така брудна, що страшно навіть ноги намочити. Їй самій страшенно хотілося зараз зануритися в чисту прохолодну воду, освіжитися, підбадьорити думки.

Жанна знову сколихнула старанно поховані в закутках свідомості страх самотності й спрагу знайти сильне, надійне плече. Але замість бажаного всесвітня павутина підсовувала їй якихось псевдочоловіків, які зазіхали на звання сильної статі. А може, вся справа в ній самій? Може, Всесвіт так ненав'язливо підказує, що з нею самою щось не так?

З цими роздумами вона й поплелася в під'їзд, коли пілікнуло сповіщення. Повідомлення від Жанни свідчило, що вона буде занадто зайнята найближчими днями. Але завтра третє побачення. Вже точно успішне, на думку подруги.

Анфіса недовірливо хмикнула, сховала телефон у кишеню й увійшла до квартири.

— Ти? — здивовано вигукнула, виявивши у квартирі не кого-небудь, а власного колишнього. — Що ти тут робиш?

Подумала, що вже краще б незнайомі бандити, ніж ця людина. Мирон розплився в задоволеній усмішці, встаючи з дивана і прямуючи до неї. Лінива котяча грація? Ні вже, скоріше лев Шрам підкрадається до Муфаси, щоб скинути зі скелі. Теж пружинисто і граційно, тільки від рухів виходить сморід підлості, а не чарівний шарм, що захоплює.

Інстинктивно втиснулася спиною у двері, повільним, обережним рухом відправивши свою сумку на стелаж у коридорі.

— Стій, де стоїш, — не надто впевнено попросила вона, квапливо шукаючи пояснення його появі.

— Яка ти неласкава, — докірливо похитав головою. — Хіба так зустрічають свого чоловіка?

— Ти мені давно не чоловік! — спалахнула, стискаючи руки в кулаки.

— Я все одно завжди буду твоїм першим чоловіком. І здається, — він самовдоволено усміхнувся, — усе ще єдиним. Скучила?

— Кажи, що ти хочеш, і вимітайся, — набравшись сміливості, зажадала Анфіса, згадуючи настанови психолога, якого відвідувала ще пів року після розлучення. Не дати йому відчути владу над нею. Не показувати страх. Але ж вона, правда, боїться його. Дуже сильно боїться!

Чоловік скривився, ніби з'їв часточку лимона.

— Як завжди, грубо й примітивно, — фиркнув він.

Так, це вони зі спеціалістом теж відпрацювали під час терапії. Знецінення. Так не піде. Потрібно, щоб він скоріше пішов. Довго її нерви протриматися не зможуть. Ось уже й кінчики пальців тремтять.

Чомусь подумала, що Вадим би й в цій ситуації знайшов креативне рішення. Але це її минуле, її особиста битва, і ніхто інший не зобов'язаний розв'язувати подібні питання за неї. Зрештою, вона вже давно не маленька дівчинка, і навіть не бездумно закохана дівчина, яка не помічає очевидних сигналів небезпеки, що надходять від яскравого і сильного обранця.

— Гаразд, — не отримавши розваги й тут же занудьгувавши, протягнув Мирон. У його очах на секунду промайнуло здивування. Не думав же він, справді, що вона зовсім не змінилася після пережитого з ним?

— У тебе залишилося дещо моє. І я хочу забрати в тебе це.

— Що? Я не віддам тобі!.. — стрепенулася вона. Кров миттєво відхлинула від обличчя так, що цілком могла б злитися зі шкільною стіною.

Він задоволено примружився, спіймавши її страх і ніби насичуючись ним.

— Це мені й не потрібно... Поки що, — додав, усміхаючись хижо, намацавши знову її слабке місце. — Мені потрібен доступ до сейфа.

1 ... 15 16 17 ... 49
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шість невдалих побачень, Ангеліна Кріхелі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шість невдалих побачень, Ангеліна Кріхелі"