Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » ♡♡страсті-мордасті♡♡, Маїра Цибуліна 📚 - Українською

Читати книгу - "♡♡страсті-мордасті♡♡, Маїра Цибуліна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "♡♡страсті-мордасті♡♡" автора Маїра Цибуліна. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 111
Перейти на сторінку:
10

 Настрій мій був на нулі. З мобільного я зателефонувала в лікарню. Там дізналася, що Лариса Іванівна Булдигіна почуває себе добре. На питання: чи можна її побачити, була відповідь - ні, вона зараз спить. До ранку до неї не пустять. Я сховала мобільний в рюкзак і попрямувала до метро. Мені дуже захотілося пити. Я побачила будку, що нагадувала мені ту, яку я бачила ще в чорно-білих фільмах часів Радянського Союзу. Герой в щілину всовував монетку, ставив вимитий стаканчик всередину агрегату і з верхньої щілини витікав оплачений напій. Мама розповідала мені, що за часів її юності асортимент цих кіосків був дуже скупий, всього-то радянська людина могла собі дозволити мінералку або солодку водичку. На цьому їх різновид закінчувалася. Більше така величезна країна не могла нічого запропонувати своїм громадянам. Але ті не скаржилися, а навпаки страшно тішилися напою, отриманого з цієї дивної машини, коли їхня черга випробувати цей божественний нектар нарешті доходила до них. Адже черги до цієї диво-техніки були довгими, немов в мавзолей. Я наблизилася до цього апарату. Вважаючи, що цей кіоск насправді обладнаний за всіма канонами сучасного прогресу, і звідти повинна викочуватися звичайна залізна баночка з водою, я проігнорувала інструкцію по експлуатації, яка була збоку цієї машини. Вирішив, що я ще не зовсім ідіотка і без інструкції впораюся, швидко відвела очі в інший бік. Я знайшла щілину, сунула туди потрібну монету і стала з величезною посмішкою очікувати на появу баночки з мінеральною водою. Але замість баночки з'явився пластмасовий стаканчик. Я страшенно розлютилася і викинула його в коробку, що стояла поруч з апаратом. У ній було повно таких же стаканчиків, забруднених різною сумішшю. Не встигла я докумекати, що до чого, як з апарату полилася моя мінералка.

- Ось і вгамувала спрагу! - буркнула я собі під ніс сердито. - Потрібно було-таки спочатку прочитати ту інструкцію. Але я, розумна, вирішила і так впоратися. Ідіотка! Кретинка! - обзивала я саму себе. - Ну, хіба, я не дура?! - запитала я у себе.

- Дура, - почулося позаду моєї спини, - точно дура!

Я розвернулася і побачила чоловіка, років тридцяти, настільки красивого, що я у своєму житті ще таких не бачила. Він був одягнений, як кажуть, «з іголочки», надушений дорогими, чоловічими парфумами. Я навіть здивувалася, невже цей джентльмен мене обізвав дурепою. Тому подивилася по сторонах у пошуках когось іншого, хто міг мене так нахабно обізвати, але поруч нікого більше не було.

- Це я тобі, тобі! - відкрив свій рот красунчик, і відразу його чоловічі чари припинили свою дію на мене.

Я секунду подумала, а потім роздратовано відповіла цьому кретинові:

- Ти що собі дозволяєш? Ми з тобою незнайомі, щоб ти так зі мною розмовляв? Думаєш, як у тебе черевики за тисячу доларів, штани - від Армані, то ти вже всіх обзивати можеш?

- Я тебе не обзивав, - відповів серйозно чоловік. - Я просто відповів на твоє запитання.

Настала тиша. Я міркувала над сказаним.

- Я з самого метро за тобою стежу, - продовжив той. - У тебе хода красива. Таку ще треба пошукати! Ось! А ... потім бачу, ти вже біля будки. Пити захотіла. Ти звідки приїхала? - запитав він несподівано.

- Нещодавно тут троє придурків сказали, що я з Тундри приїхала і там же в заметах свої валянки загубила.                                                   

Він спочатку кліпав своїми великими віями, не розуміючи, а потім розсміявся. Я не втрималася і розсміялася разом з ним.

- Ти що серйозно? - не вірив мужик. - З Тундри?

- Та ні, - сказала я. - Вони пожартували так через мій прикид. На вулиці ж понад тридцять градусів. Люди ще трохи й голі ходити будуть, а я немов з Тундри, в костюмі гуляю, та ще в чорному. Розумієш?                                                

- Ага! Дійшло, нарешті, до мене! - зрадів він.

- Мені сьогодні на ідіотів везе, - мовила я. - Спочатку ті хлопці обізвали, тепер ти дурою обізвав. Ну і день! - зітхнула я важко.

- Так я ... - хотів було виправдатися чоловік, але передумав. - Я ... зовсім ... Тьху на все це! Я ж чого до тебе підійшов!

- Не знаю. Тобі краще знати.

- У мене до тебе справа, - сказав він серйозно, витягнувши щось з кишені й давши мені. - Ось це моя візитка. Я - Карл Себастьянович Плоткін. Мої предки - зі Швейцарії.

- А прізвище чого москальське? - запитала я.

- Так мій швейцарський тато потрахався трохи з моєю мамою, та й поїхав у свою Швейцарію назад без мами. Правда, він її залишив не одну, а зі мною. Ось мама і записала мене на своє прізвище, котре їй залишили предки.

- А чому Карлом назвала?

- А вона хотіла, щоб всі бачили, що у неї син іноземець.

- Іноземець з москальським прізвищем? - стала я знущатися над чоловіком.

- Не треба. Не сип мені сіль на рану.

- З чорта два! Тепер моя черга над тобою потішатися.

- Добре-добре! - здався Карл. - Тільки потім. А зараз у мене до тебе пропозиція. Гарна. Якщо погодишся - в шампанському купатимешся!

- Невже? Чогось не віриться мені.

- Я працюю менеджером в магазині "Super Star". Елітний і дуже дорогий магазин одягу від Крістіан Діор. Коли приходять постійні наші клієнтки, ми показуємо їм нову колекцію одягу на дівчатах-моделях.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 15 16 17 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «♡♡страсті-мордасті♡♡, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "♡♡страсті-мордасті♡♡, Маїра Цибуліна"