Читати книгу - "Життя там де є смерть , Аннабель Вікторі Лільмонд"

   "Маски на обличчях ховають біль, але не лікують серце."

Сидіти на балконі,
Курити сигарети з музикою в телефоні 
І думати про тебе.
Так, я цим займаюся всю ніч,
Підбираючи ту саму пісню,
Яка мені ті фантастичні підбирає мрії.
Увімкнути пісню на повтор і слухати до ранку,
І фантазувати до самого рання —
Сходу сонця.
Згадати всі моменти, підходячи
До поцілунків та обіймів,
До всіх інтимних тих секунд,
Яких з тобою не було, на жаль.
А потім плакати в обіймах холоду від того,
Що я з тобою бути не зумію.
Я теж людина, теж я відчуваю щось у серці:
Серцебиття та біль.
Яскраву усмішку скрипти на обличчі
Та підійти до всіх.
І наче все у мене добре, немає сліз,
І слідів болючих, але то так для них.
У мене все болить, і тіло,
І ті сліди від леза гострого в крові моїй.
Немає толку так від них, тому не знаю я,
Для чого це робила? 
Але не можу я відмовити собі —
В іграх страшних для душі.
Тобі записку записати я умію і зуміла,
На відповідь мені дали ще нових ран на тілі.
На тілі й серці,
Бинти та пластирі в крові,
Та то нічого, я перетерпіти зможу, не зважай,
А ти живи та грай — моя душа.