Читати книгу - "Нічні тварі , НМ"

— Вони йдуть! — заскрипіла вона, намагаючись не озиратися ще раз.

Далі було більше поворотів. Кожен з них виводив в новий, ще темніший коридор. Тінь, що слідувала за ними, ставала дедалі ближчою.

Ліка підштовхнула Нату вперед, її обличчя було напруженим від страху, але вона намагалася не панікувати.

— Дивіться! — раптом вигукнула Ната, вказуючи на стіну, де на камені з’явилася нова, невиразна руна.

Єгор приспустився, подивився на напис і, здається, зрозумів.

— Це шлях! — сказав він. — Вона веде до того, що нам потрібно.

Раптом, глухий звук позаду — і вони побачили, як темна тінь наближається до них, її форма ставала все більш розпливчастою, мов хмара.

Джон ухопив камінь і кинув його в темряву, але нічого не змінилося — тінь не зупинялася.

— Бігти! — наказав Єгор, і вони почали мчати по коридору, до нової мети, що, сподіваємось, була виходом.

Сили відчайдушно покидали їх, але вони рухалися далі, сподіваючись, що це останній поворот до порятунку.