Читати книгу - "Дружина Повелителя Демонів, Елісса Фенікс"

Повелитель довго мовчав, вдивляючись у неї так, ніби намагався зазирнути глибше, ніж дозволяє проста людська сутність.

– Що ти шукаєш, Катериє? – його голос звучав глибоко, повільно, майже ніжно, але в ньому ховалася прихована загроза.

Катя не зводила з нього очей.

– Відповіді.

Він ледь помітно всміхнувся.

– І ти думаєш, що я їх тобі дам?

Катя зробила крок ближче, не зважаючи на його ауру, яка все ще тяжіла над нею.

– Я думаю, що ти сам хочеш їх знайти.

Його очі звузилися.

– Смілива.

Катя ледве стримала усмішку.

– Я ж твоя дружина, чи не так?

Повелитель демонів повільно простягнув руку і торкнувся її підборіддя, змушуючи її трохи підняти обличчя.

– Ти не така, як я очікував.

Катя відчула, як її серце пропустило удар. В його погляді було щось… небезпечне. Але не через жорстокість – ні. Це був справжній інтерес.

– І ти не такий, як я очікувала, – відповіла вона, не відводячи очей.

Між ними зависла напруга.

Катя розуміла – це був один із тих моментів, які можуть все змінити.

Повелитель демонів відпустив її і зробив крок назад.

– Гаразд. Я покажу тобі дещо. Але якщо ти про це пошкодуєш – винуватити можеш тільки себе.

Катя стримала подих.

– Покажи.

Вони спустилися вглиб замку. Темні коридори вели у місце, куди, мабуть, ніхто не мав права заходити.

Стародавні символи мерехтіли на стінах, і чим глибше вони йшли, тим сильніше Катя відчувала щось… потужне.

Повелитель зупинився біля дверей, що були вкриті старими написами.

– Це місце знають лише володарі цього трону, – сказав він. – Тут зберігаються таємниці, які не повинні бути розкриті.

Катя ледь чутно вдихнула.

– Але ти все одно ведеш мене сюди?

Він не відповів.

Повелитель доторкнувся до дверей, і вони з глибоким гуркотом відчинилися.

Катя застигла.

Перед нею був величезний зал, освітлений магічним полум’ям. У центрі стояло дзеркало, високе, мов двері в інший світ.

Його рама була зроблена з чорного каменю, а на поверхні мерехтіли знаки, схожі на ті, що з’явилися у неї на руці після ритуалу.

Катя зробила крок вперед.

– Що це?..

Повелитель дивився на неї, його погляд був важким.

– Дзеркало долі. Воно показує ту, яка може стати дружиною повелителя демонів.

Катя завмерла.

– Тобто… воно обрало мене?

– Тебе, – підтвердив він.

Вона відчула, як у неї підкошуються ноги.

– Але… чому я?

Він підійшов ближче.

– Ось це і є питання, на яке ми маємо знайти відповідь.

Катя зрозуміла, що ця ніч змінила все.

Вона більше не просто наречена за примусом.

Вона – таємниця, яку ще належить розгадати.