Читати книгу - "Шепіт у пітьмі , Дроянда"

Вони приїхали на околицю міста — покинуте бомбосховище, яке Дар’я вказала в координатах. Повітря було просякнуте вологістю, а в темряві світили лише старі неонові лампи. Двері відкрились зі скрипом, і перед ними з’явилась вона — Дар’я. Постаріла, але впевнена. Її очі були насторожені, але в них світилась надія.

— Ви прийшли. Це добре. Але часу мало.

Соня підійшла ближче.

— Чому ти зникла? І чому згадала про Ніла?

Дар’я відвела погляд.

— Бо я колись вірила йому. Він не просто хакер. Він один із них. Вони називають себе Орден Тіні. І вони збирають особливих — розумних, сильних, тих, хто може змінити світ. Але не для добра...

Артем стиснув кулаки.

— Ти хочеш сказати, що ми були лише частиною якогось експерименту?

— Більше, ніж експеримент, — зітхнула Дар’я. — Ви — ключ. І Ніл це знав. Але він не діє сам. За ним стоїть Рада Чорного Серця. Їхні цілі — контроль і хаос.

Соня відчула, як всередині холоне. Усі ці викрадення, пастки, загадки — все було частиною великої гри.

— Чому ми? — прошепотіла вона.

Дар’я витягла з кишені стару фотографію. На ній — маленький Ніл, вона сама, і… Данил Олександрович.

— Бо ви всі — діти проекту “Люкс-Код”.

Тиша.

Артем зробив крок назад.

— Данил… був у цьому замішаний?

— Колись він втік. Як і я. Але Ніл — залишився. І став їхнім.

Соня опустила погляд. Усе оберталося навколо зради, довіри і вибору. І тепер вона знала — їм доведеться зустрітись із Нілом ще раз. Але цього разу — підготовленими.