Читати книгу - "Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Така-бо зрада стане благочестям:
Велить нам бог чинити милосердя,-
А милосердя - це любов та сама!
Король
З ім’ям Амура, воїни, в похід!
Бірон
Вперед несіть знамена і - в атаку!
Ми звалим їх! Але я спершу раджу:
У битві треба затулить їм сонце.
Лонгвіль
Тепер - до діла! Досить балачок!
Ми будемо французок домагатись?
Король
І переможем їх! Тому розвагу
Для них придумаймо у шатрах їхніх.
Бірон
Ми спершу проведімо їх туди.
Хай кожен з нас під руку візьме
Свою кохану даму. Пополудні
Для них влаштуємо якусь забаву,
Що за цей час підготувати встигнем.
Це ж ігри, танці, маскаради, співи
Засвідчують любові шлях щасливий.
Король
Не гаймося! Всі якнайшвидше в путь!
Хвилин змарнованих не повернуть!
Бірон
Allans! 66 Кукіль посіяв - будь без жита!
Зрівнялись долі терези в цю мить.
Зрадливцям з ницими дівками жити,-
Скарбів великих не придбать за мідь!
Виходять.
ДІЯ П’ЯТА
СЦЕНА 1
Там само.
Входять Олоферн, отець Натанієль і Тупак.
Олоферн
Satis quod sufficit. 67
Натанієль
Дякую богові за вас, пане. Ваша розмова за обідом була гостра й повчальна; потішна без непристойності, дотепна без пишномовства, смілива без зухвальства, вчена без педантизму і своєрідна без єресі. Quondam 68 я розмовляв з одним із товаришів короля, з тим, що іменується, зветься чи називається дон Адріано де Армадо.
Олоферн
Novi hominem tanquam te! 69 Його вдача самовпевнена, розум - догматичний, мова - вишукана, погляд - гордовитий, хода - величава, і весь він гоноровитий, кумедний і хвалькуватий. Він занадто манірний, занадто ошатний, занадто показний, занадто неприродний, а ще - занадто обіноземлений, якщо дозволите мені так висловитися.
Натанієль
(дістає свій записник)
Вельми оригінальний і вишуканий епітет!
Олоферн
Нитка його багатослів’я тонша за основу його доводів. Терпіти не можу таких безглуздих пройдисвітів, таких нетовариських і прискіпливих співрозмовників, таких мучителів орфографії, які замість «все одно» кажуть «все ’дно», замість «мене» вимовляють «мине», а «милостиню» пережовують на «милість». Це так бридко,- вони б сказали гидко! - що мало не доводить мене до божевілля,- ne intelligis, domine? 70 - тобто до безумства, до сказу.
Натанієль
Laus Deo, bone intelligo. 71
Олоферн
Bone? Bone замість bene! Прісціан 72 трохи постраждав, та дарма.
Входять Армадо, Метелик і Довбешка.
Натанієль
Vidisne quis venit?
Олоферн
Video et gaudeo. 73
Армадо
(до Довбешки)
Драстуй!
Олоферн
Quare 74 драстуй, а не здрастуй?
Армадо
Радий зустріти вас, мирні люди.
Олоферн
Привіт, вельми войовничий сеньйоре.
Метелик
(до Довбешки)
Вони гуляли на великій словесній учті й накрали там недоїдків.
Довбешка
О, вони давно харчуються зі словесного жебрацького кошика. Я дивуюсь, як твій хазяїн ще не проковтнув тебе замість якогось слова. Адже ти на цілу голову коротший за слівце honorificabilitudinitatibus. 75 Тебе легше проковтнути, аніж родзинку з підпаленого пуншу.
Метелик
Мовчи. Починається канонада.
Армадо
(до Олоферна)
Monsieur, хіба ви не з учених?
Метелик
Так, так, він учить дітей за букварем.
(До Олоферна)
Що вийде, коли «е» та «б» написати навспак і підмалювати до них роги?
Олоферн
Pueritia! 76 Вийде рогате «бе».
Метелик
Бе-е! Дурний баран із рогами!
(До Армадо)
Бачите, яке його вчення.
Олоферн
Quis, quis? 77 Що ти розумієш під цим співзвуччям?
Метелик
Назвіть мені останній голосний звук, ось і дістанете відповідь.
Олоферн
Дай подумати. Я.
Метелик
От ви самі підтвердили, що ви - баран.
Армадо
Тоді я клянуся солоною водою Середземного моря - це пречудовий удар, меткий випад швидкого розуму! Раз, два, вперед і - проткнув! Яка втіха для мого розуму! Справжня дотепність!
Метелик
Та, яку дитина викладає старому чоловікові. У старого - завжди роги.
Олоферн
Що це за фігура? Яка це риторична фігура?
Метелик
Рогата. 78
Олоферн
Ти розмірковуєш, як дитина. Йди ганяй свою дзигу.
Метелик
Подаруйте мені ваші роги, я зроблю з них дзигу і ганятиму вашу неславу circum circa. 79 Дзига з рога рогоносця.
Довбешка
Якби я мав лише один мідяк, то і його віддав би тобі на пряники! Візьми, це компенсація, що я отримав від твого хазяїна. Бери, о дріб’язковий гаманець розуму, голубине яєчко розсудливості. О, якби небу забаглося зробити тебе моїм сином, навіть незаконним, то якого щасливого батька ти зробив би з мене! Йди собі! В тебе розуму повна ладунка, по самі вуха, як то кажуть!
Олоферн
О, я відчуваю - запахло зіпсованою латинню: ладунка замість ad unguem. 80
Армадо
Вчений мужу, praeambula: 81 відійдімо від цих неуків. Це ви навчаєте юнацтво в школі, що на вершині он тієї
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марні зусилля кохання, Вільям Шекспір», після закриття браузера.
