Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Гаррі Поттер і Смертельні реліквії 📚 - Українською

Читати книгу - "Гаррі Поттер і Смертельні реліквії"

557
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гаррі Поттер і Смертельні реліквії" автора Джоан Роулінг. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 159 160 161 ... 176
Перейти на сторінку:
постійно себе піддаєш. Давати Волдемортові нібито безцінну інформацію, приховуючи водночас найсуттєвіші деталі - такої роботи я не зміг би довірити нікому, крім тебе.

- Однак ти значно більше покладаєшся на хлопця, неспроможного освоїти блокологію, котрий чаклує дуже посередньо і має прямий зв’язок зі свідомістю Темного Лорда!

- Волдеморт боїться цього зв’язку, - відказав на це Дамблдор. - Нещодавно він на собі відчув, що для нього насправді означає можливість поділитися з Гаррі свідомістю. Це був біль, якого він ще не зазнавав ніколи. Він більше не наважиться опанувати свідомістю Гаррі, я в цьому переконаний. Принаймні, не таким чином.

- Я не зрозумів.

- Покалічена душа Лорда Волдеморта не витримує близького контакту з такою душею, як у Гаррі. Як не витримує контакту язик із замерзлим металом або людська плоть з вогнем...

- Душа? Але ж ми говорили про свідомість, про розум!

- У випадку з Гаррі й Лордом Волдемортом, кажучи про одне, маєш на увазі й інше.

Дамблдор озирнувся, переконуючись, що вони самі. Дійшли вже майже до Забороненого лісу, а поблизу нікого не було видно.

- Після того, як ти мене вб’єш, Северусе...

- Ти не хочеш мені нічого розповідати, і водночас сподіваєшся від мене цієї послуги! - огризнувся Снейп, і справжній гнів спалахнув на його худому лиці. - Дамблдоре, ти вважаєш, що це само собою зрозуміло! А може, я вже передумав!

- Ти дав мені слово, Северусе. До речі, про послуги, які ти пообіцяв зробити - ти ж нібито погодився пильнувати за нашим юним слизеринським другом?

Снейп ішов сердитий і бунтівний. Дамблдор зітхнув.

- Приходь до мене в кабінет, Северусе, об одинадцятій вечора, і ти не нарікатимеш, що я тобі не довіряю...

Вони знову опинилися в Дамблдоровому кабінеті. За вікнами було вже темно. Фоукс мовчав, Снейп сидів нерухомо, а Дамблдор ходив довкола нього й говорив.

- Гаррі не повинен нічого знати до останньої миті, поки це не стане необхідно, бо інакше де в нього візьметься сила зробити те, що він мусить зробити?

- А що він мусить зробити?

- Це залишиться поміж Гаррі і мною. А зараз слухай уважно, Северусе. Настане час... після моєї смерті... не сперечайся і не перебивай! Настане час, коли Лорд Волдеморт почне боятися за життя своєї змії.

- Наджіні? - здивувався Снейп.

- Саме так. Якщо настане час, коли Лорд Волдеморт перестане посилати свою змію виконувати його накази, а триматиме її задля безпеки біля себе, під магічним захистом, тоді, гадаю, можна буде Гаррі сказати.

- Що сказати?

Дамблдор важко зітхнув і заплющив очі.

- Сказати, що тієї ночі, як Лорд Волдеморт намагався його вбити, а Лілі захистила його своїм життям, наче щитом, смертельне закляття рикошетом вразило самого Лорда Волдеморта, і часточка Волдемортової душі відкололася, щоб з’єднатися з єдиною живою душею, що залишалася в зруйнованому домі. Часточка Лорда Волдеморта живе в самому Гаррі, і саме через це він наділений здатністю розмовляти зі зміями і має той зв’язок зі свідомістю Лорда Волдеморта, якого він і досі ще не збагнув. І доки ця часточка душі, про яку не знає й сам Волдеморт, залишається поєднана з Гаррі й захищена ним, Лорд Волдеморт не може померти.

Здавалось, ніби Гаррі стежить за цими двома чоловіками з кінця довжелезного тунелю, так далеко були вони від нього й так дивно відлунювали в його вухах їхні голоси.

- Отже, хлопець... хлопець має померти? - незворушно запитав Снейп.

- До того ж, від руки Волдеморта, Северусе. Це дуже суттєво.

Знову запала мовчанка. Тоді Снейп сказав:

- Я думав... усі ці роки... що ми оберігали його заради неї. Заради Лілі.

- Ми оберігали його, бо треба було його навчити, виховати, дати змогу випробувати свою силу, - пояснив Дамблдор, не розплющуючи очей. - Тим часом зв’язок між ними дедалі міцнішає, поширюється, наче вірус. Інколи мені здавалося, що він уже й сам це запідозрив. Якщо я в ньому не помиляюся, він так усе влаштує, що коли вже вирушить назустріч смерті, то це означатиме і справжній, остаточний, кінець Волдеморта.

Дамблдор розплющив очі. Снейп сидів, охоплений жахом.

- Ти оберігав його життя, щоб він міг померти в належний час?

- Не треба так дивуватися, Северусе. Скільки людей померло в тебе на очах?

- Останнім часом люди помирали тільки тоді, як я не міг їх урятувати, - відповів Снейп і встав. -Ти мене використав.

- Тобто?

- Я шпигував заради тебе, брехав заради тебе, ризикував життям заради тебе. Усе це робилося буцімто для того, щоб син Лілі Поттер був у безпеці. А тепер ти мені кажеш, що вирощував його, наче свиню на забій...

- Це навіть зворушливо, Северусе, - серйозно сказав Дамблдор. - Невже ти таки зумів хлопця полюбити?

- Його? - вигукнув Снейп. - Експекто патронум!

З кінчика його чарівної палички вистрибнула срібна лань, опустилася на підлогу кабінету, оббігла навколо нього й вистрибнула у вікно. Дамблдор дивився, як вона відлетіла, а коли її срібне сяйво згасло, знову повернувся до Снейпа, і в очах у нього стояли сльози.

- Аж через стільки часу?

- Завжди, - відповів Снейп.

Видиво змінилося. Тепер Гаррі бачив, як Снейп розмовляє з портретом Дамблдора за його письмовим столом.

- Дай Волдемортові правильну дату від’їзду Гаррі від його тітки й дядька, - сказав Дамблдор. - Бо інакше виникнуть підозри, оскільки Волдеморт вважає, що ти в курсі всього. І спробуй підкинути ідею двійників-принад... думаю, це гарантуватиме Гаррі безпеку. Спробуй конфундувати Манданґуса Флечера. І ще, Северусе, якщо тебе змусять узяти участь у гонитві, дій якомога переконливіше... Не підмочи своєї репутації в очах Лорда Волдеморта, інакше Гоґвортс опиниться в руках брата й сестри Керроу...

І ось Снейп уже сидить разом з Манданґусом у якійсь незнайомій таверні. Манданґусове обличчя на диво порожнє, а Снейп зосереджено супиться.

- Ти запропонуєш Орденові Фенікса скористатися приманками. Багатозільна настійка. Поттери-двійники. Тільки це може щось дати. Ти забудеш, що це я тобі запропонував. Подаси як свою ідею. Зрозумів?

- Зрозумів, - пробурмотів Манданґус з туманними очима...

У наступному видиві темної безхмарної ночі Гаррі летів на мітлі поруч зі Снейпом. Їх супроводжували інші смертежери в каптурах, а попереду летіли Люпин з Гаррі, що насправді був Джорджем... один смертежер випередив Снейпа і підняв чарівну паличку, цілячись Люпинові у спину...

- Сектумсемпра! - крикнув Снейп.

Але закляття, скероване на смертежерову руку з

1 ... 159 160 161 ... 176
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гаррі Поттер і Смертельні реліквії"