Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У Відділі внутрішніх розслідувань яблуку ніде було впасти.
Честер Йоркін — один із кур’єрів «Флер-де-Ліс» — перебував у камері № 1; у № 2 та 3 сиділи Пола Браун та Лоррейн Мелвезі — Петчеттові повії, що грали Еву Ґарднер і Ріту Гейворт. Ламара Гінтона, Боббі Інджа та Кріс Берджерон із сином знайти так і не вдалося; те саме — із порномоделями, хоча Клекнер із Фіском перелопатили усі поліцейські фотоархіви. У камері № 4 перебувала Шерон Костенца, справжнє ім’я Мері Еліс Мертц, про яку згадував у своїх записах Вінсеннс — жінка, яка свого часу витягла із тюрми Боббі Інджа і внесла штраф за Крістін Берджерон. У камері № 5 — доктор Террі Лакс і його адвокат, знаменитий Джеррі Ґейслер.
Рей Пінкер перевірив усіх на наркоту — здається, кожен із новоприбулих був чистий.
Вхід до відділу охороняли двоє офіцерів — однією із умов для проведення допитів була цілковита незалежність розслідування.
Клекнер і Фіск, озброївшись копіями зізнань Вінсеннса, порножурналами та матеріалами справи, тиснули на Мертц та псевдо-Еву. Йоркин, Лакс та фальшива Ріта поки прохолоджувалися у своїх камерах.
Ед працював у себе в кабінеті; він розробляв три різних сценарії для Вінсеннса. Йому не давала спокою думка: якби Лінн Брекен усе розповіла Петчетту, він би сховав своїх людей, перш ніж до них допалася поліція, як він сховав Інджа та Берджерон із сином, що зникли перед самою бійнею в «Нічній сові». Цьому було два пояснення: або Лінн вела свою гру, або ж дуже заплуталася й не зрозуміла, яка небезпека ними загрожує їм. І Ед схилявся до першого варіанта — в останню чергу він повірив би, що ця жінка заплуталася.
Він досі відчував її смак.
Ед креслив на папері лінії. Інес мала перевірити зв’язки Дітерлінґа із Петчеттом та його батьком — від цієї думки йому і досі було зле. Двоє хлопців з Відділу внутрішніх розслідувань розшукують Бада Вайта — неодмінно потрібно затримати й зламати цього виродка. Також треба було делікатно допитати Біллі Дітерлінґа і Тіммі Валберна — ці двоє були знаменитостями. Лінія між вбивством Гадженса і планами Петчетта/Гадженса взятися за шантаж: із записів Вінсеннса випливало, що компромат Гадженса на всю команду «Жетона честі» на момент його смерті зник, що було дуже дивно, бо Гадженс на тому серіалі був помішаний. У всієї команди «Жетона честі» було залізне алібі, але ніщо не заважало продовжувати розкручувати цю ниточку далі.
Приблизно половина виходів із цього лабіринта вели до шантажу.
Лінія за межі лабіринта — Дадлі Сміт усе сподівався знайти вбивць у негритянських кварталах. З’явилися чутки, що у травні Тад Ґрін звільняє своє місце й вирушає у прикордонну службу. Теоретично Паркер мав обрати нового шефа детективів, виходячи із того, хто зуміє розкрити справу «Нічної сови», — або він, або Сміт. Дадлі міг підіслати Вайта, аби той розвідав, що відомо Екслі; нізащо не можна було допустити його до здобутої інформації.
— Сер, Мертц не бажає говорити, — сказав Клекнер, заходячи до кабінету. — Підтвердила лише, що справді живе під ім’ям Шерон Костенца і платить штрафи та завдатки за людей Петчетта, якщо їх заарештовують за стороннім звинуваченнями. Те, що нікого із них не затримали під час виконання завдань, пов’язаних безпосередньо із Петчеттом, ми і так знаємо. Каже, що нікого із людей на фото вона не впізнає і про плани шантажу також нічого не чула. Стверджує, що нічого не знає і про «Нічну сову», і я їй вірю.
— Відпусти її, нехай летить до Петчетта і накрутить його, може, дядя запанікує? Що вдалося вивідати у нашої Еви Ґарднер Двейну?
Клекнер простягнув йому аркуш паперу.
— Багато чого. Ось основні пункти, а весь допит записаний на плівку.
— Добре. Тепер підготуй мені Йоркіна. Пригости його пивом та заспокой.
Клекнер посміхнувся та вийшов. Ед взявся читати записку Фіска.
Свідок Пола Браун, 25 березня 1958 року.
1. Свідок повідомила чимало імен жінок та чоловіків, які працювали на П.П. повіями за викликом (список надам окремим документом, також у вигляді запису).
2. Моделей на фото не впізнала (здається, говорить правду).
3. Про шантаж розповіла ось що:
а) П.П. доплачував своїм повіям, якщо їм вдавалося вивідати у клієнтів деталі їхнього особистого життя.
б) П.П. змушував своїх повій виходити зі справи у 30 років.
в) Якщо повію викликали додому до клієнта, П.П. волів, аби вони залишали відчиненими двері/вікна, щоби спеціально найняті люди з фотоапаратами мали можливість зробити компрометуючі знімки. Крім того, повіям доручалося зробити воскові зліпки замків у будинках деяких багатих клієнтів.
г) На замовлення П.П. пластичний хірург (Террі Лакс, очевидно) робив повій схожими на кінозірок, що підвищувало їхню ціну.
ґ) Повії-чоловіки шантажували одружених клієнтів-гомосексуалістів, частину грошей віддаючи П.П.
д) Питання про «Нічну сову» залишили її байдужою (судячи з усього, нічого не знає).
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.