Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Ти тільки подивися на нашого малюка -ніжно промовила білосніжна кішка своєму синові-Королю
- Відколи він дізнався про вагітність Тихої Ночі, весь світиться від радості. Згадую себе у його віці
-У його віці? Тобі нагадати, коли ти батьком став? Вам тоді навіть 16 місяців ще не було. Хвала Предкам все обійшлося. Щодня благаю Предків, щоб Тиха Ніч благополучно народила малюків. Захід сонця, хотіла тебе попросити. Не повторюй помилок батька, не намагайся засватати маленьких членів нашої родини за сусідів
-Не буду. Я й сам знаю, як це бути засватаним проти своєї волі. Ні, мої діти самі вирішуватимуть із ким створювати сім'ю. Порада якщо попросять жінок, а втручатися в їхню родину не буду. Ви сумніваєтеся в мені?
-Ні звичайно. Але ви коти, такі непостійні. Сьогодні одне кажіть, а завтра зовсім інше. Твій батько теж не раз зарікався, більше не сватати за сусідських принців та принцес, а сам скільки разів намагався засватати?
-Матухня. Я не такий, як батько. Я не примушуватиму своїх дітей до шлюбу з нелюбимими. Будьте певні!
Іскриста Вода час від часу відвідувала Горіха та Іскру, зрідка запитувала, чи не надумало молоде сімейство переселитися до табору. Молоде подружжя не поспішало з відповіддю. Тоді біла кішка прямо запитала
-Горіх, мій онучок. Я вас не розумію. Я все розумію, вам подобається тут жити, тут тихо, малечі спокійно. Але табір там повинні жити всі члени нашої родини. Я в молодості припустилася помилки, не розповіла правду Гранду про існування Північ. Ви не повинні повторювати мою помилку! Поясні мені, яка у вас проблема?
Горіх важко зітхнув -Це важко пояснити. Мені здавалося Іскра мене любить. А після того, як вона дізналася про вагітність Тихої Ночі, сама не своя. Ночами марить, говорить про зраду Тумана, уві сні освідчується Туману в коханні. Думаєш мені приємно все це чути? Я терплю все це через наших синів. Це важко
Біла Королева-мати прийняла онука хвостом - Мій бідний хлопчик. Складно кохати, коли тебе не люблять. Туман перше кохання Іскри. Перше кохання завжди важко забути, його неможливо забути. На щастя моїм першим коханням був Гранд, після нього я більше нікого не любила. Я не зможу повністю зрозуміти твій біль, я розумію, що тобі дуже важко. Якщо ти її дійсно любиш, то маєш зробити так, щоб вона забула Тумана, і звернула увагу на тебе. Добре, Горіху, я більше не підніматиму тему про ваше повернення до табору. Ви самі повернетеся тоді, коли у вас з'явиться можливість. Тільки постарайся не затягувати повернення, оскільки це зробила я. Ти боїшся, що Іскра після повернення до табору, повернеться до Туману?
-Так бабуся. Я цього дуже боюся "Шкода що я не можу тобі все розповісти бабуся" - подивився на небо
Після розмови з онуком, Іскриста Вода повернулася до табору, щоб переговорити зі своїм другом
-Складна ситуація у Горіха, Годівниця -похитав головою шоколадний -Не заздрю вашому онуку, Корольова
-Я навіть не знаю, чим йому допомогти. На нього боляче дивитись. Я бачу, він її дуже любить, але вона. В її очах я не побачила любові до мого хлопчика. Мені навіть здається, що вони не планували створювати сім'ю, все вийшло спонтанно. Можливо Горіх та Іскра провели час разом, після чого Іскра понесла. Горіх як справжній кіт, не зміг кинути своїх ненароджених кошенят. Він не такий, він за свою сім'ю порве будь-кого. Бідний мій онучок
-Горіх уже дорослий кіт. Дозвольте йому вирішувати свої сімейні справи. Значить, кошенята для всіх секрет?
-Так. Горіх просив мене нікому не розповідати. Він сам вирішить, коли потрібно відкрити свою таємницю. Як би він не повторив мою долю. Я не хочу, щоб мої онуки росли окремо від нашої родини. Чекатимемо, Коршун
Невідомо скільки шляху встигла пройти Квітка. Аж раптом її шлях перегородив пес середнього зросту. Він люто загарчав на чорну кішку, даючи зрозуміти що він просто її не відпустить, принцеса невдоволено хмикнула. - Чого тобі? Я не маю настрій з тобою битися. Іди геть, поки не одержав від мене -запишла на пса
Пес вилив хвостом, кинувся на неї. На щастя Квітка встигла відскочити убік -Ах, ти ось як вирішив? Ти сам напросився. Я давала тобі можливість піти геть. Зараз пошкодуєш про те, що розлютив мене!
Квітка розуміла що пес набагато вищий і сильніший за кішку, тому здолати його буде набагато складніше ніж попередніх своїх супротивників. До того ж принцеса знала, що підпускати до пса собі, а тим більше дозволити йому її вкусити не можна. Адже Листя її попереджала “Якщо ти зустрінеш якогось ворога, особливо дикого, не підпускай його до себе і не дозволяй йому тебе вкусити. Дикі тварини є переносниками страшних хвороб. Якщо тобі дороге життя, намагайся уникати бої з ними. Або здолай їх завдяки своєму розуму”. Принцеса могла втекти геть, але Квітка не була тією ким є, якби дозволяла собі тікати від ворогів - Мені начхати що ти сильніший і більше за мене. Я не втечу, я тебе примушу втекти геть. Я не буду Квіткою, якщо дозволю себе зганьбити! Краще померти з гідністю, ніж з ганьбою втекти від супротивника!
Кілька разів Квітка відскакувала з боку в бік, коли пес нападав на неї. Принцеса вирішила використати небезпечний трюк, застрибнути на спину супротивника, спробувати згори перемогти величезного ворога. З другої спроби кішці вдалося застрибнути на спину пса, кігтями міцно зачепилась на ньому. Пес ніби розлютився, став стрибати, намагався скинути з себе ношу - Їй, легше ти! Сам винен! Нема чого було на мене нападати. Так легко мене не скинути, висітиму на тобі поки не втомишся стрибати в спробах скинути мене
Чи то Квітка погано закріпила свої пазурі, чи псові посміхнулася удача. Йому таки вдалося скинути ношу з себе, кішка відчепився від спини супротивника, полетіла вбік, приземлившись на бік. Пес не став чекати, коли вона встане на ноги, а одразу побіг на неї з розкритою пащею. Встигла б чорна зреагувати та відстрибнути, цього не вдалося впізнати, бо на спину пса застрибнув рудий кіт. Йому довелося забути про кішку, бо рудий кіт нещадно смугував спину собаки. Піс дещо скинув із себе нову ношу і з ганьбою втік із бою. Чорна круглими очима спостерігала за боєм рудого та собаки. Прийшла до тями коли кіт звернувся до неї - Ти жива? Що ж тобі все нема? Жити набридло? То ти курок красти надумала, тепер із псом билася. Ти явно з головою не товаришуєш. Я радий, що з тобою все добре, можеш мені подякувати!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)», після закриття браузера.