Читати книгу - "Квентін Дорвард"

Бретань (прикметник — бретонський) — півострів на північному заході Франції. Населення — бретонці, за походженням кельти, які переселилися сюди з Англії.

Фландрія — рівнинна країна біля Північного моря на крайній півночі Франції та сучасної Бельгії. Мешканці її — фламандці — за мовою й походженням близькі до сусідніх голландців.

Лен — феодальне володіння, яке давав сюзерен своєму васалові в довічне користування.

Овернь — гірська країна, розташована на так званому Центральному плато, на східному півдні Франції. Приєднана до Французького королівства при Людовіку XIII (1610 р.) Головне місто — Клермон-Ферран. Тепер Овернь поділяється на окремі департаменти.

Куртуазія (французькою мовою) — ввічливість, чемність, феодальний етикет, правила поводження для рицарів.

Державець — великий феодал.

Маргарита Шотландська (1424–1444) — дочка шотландського короля Джеймза І Стюарта.

Дофін — наслідник французького престолу.

Бій при Монлері — 1465 року. Могутні феодали на чолі з Карлом Сміливим повстали проти Людовіка, який прагнув абсолютизму, і Людовік був примушений задовольнити деякі їхні вимоги. Але згодом він спромігся посварити їх між собою собі на користь.

Війна між Йоркським і Ланкастерським домами (1455–1485) — відома під назвою «Війни Червоної і Білої троянд», бо Ланкастерський дім мав у своєму гербі червону троянду, а Йоркський — білу.

Карл Сміливий (1433–1477). У Вальтера Скотта є ще один роман «Карл Сміливий», який певною мірою продовжує «Квентіна Дорварда».

Плессі-ле-Тур (Плессі коло Тура) — тепер село поблизу міста Тура, але від замку лишилися тільки руїни.

Самаритянин — за біблійною легендою, житель країни Самарії в Палестині, співчутлива людина.

Буквально «млинок».

Лоретто — місто в Італії, близько берега Адріатичного моря, на південь від Анкони (в колишній провінції Марке).

Перонна — місто на крайній півночі Франції в колишній провінції Пікардії, тепер у департаменті Сомми. Відіграватиме велику роль в історичних подіях, описаних у цьому романі.

Дукат — старовинна золота монета.

Меса — церковна відправа в католиків, обідня.

Кожна професія за середньовіччя мала свого покровителя святого. Мисливство з його примхами долі, що для більшості було роботою, а для решти — розвагою, перебувало під покровительством святого Губерта. Цей святий був сином Бертрана — герцога Аквітанського і придворним короля Пепіна (Пепін Герістальський помер близько 714 року).

Губерт любив полювання й задля цієї розваги часто нехтував церковними відправами. Коли одного разу він так розважався, перед ним з’явився олень із хрестом на рогах і пролунав голос, що загрожував йому вічними карами, якщо він не спокутує свої гріхи. Він віддалився від світу і став ченцем. Його дружина також пішла до монастиря. Згодом Губерт став єпіскопом Маастріхта і Льєжа і за своє ревне винищення залишків ідолопоклонства був названий апостолом Арденн та Брабанту. Вважалося, що його нащадки вміли лікувати від сказу. (Прим. автора).

Туаз, або туаза — старовинна французька міра довжини, що дорівнювала 1 м 949 мм.

Підкидні гострячки (французькою мовою «шострап») — чотири залізні шпеники, так закріплені, що коли їх кинути, то один з них стоятиме сторч. їх розкидали в якійсь місцевості, щоб перешкоджати пересуванню кавалерії, бо вони встромлялися в копита коней і робили їх небоєздатними. Дрібніші шпеники мали так само заважати рухові піхоти.

П’є — старовинна французька міра довжини, дорівнювала 33 см (6 п’є дорівнювали туазі).

Шво-де-фриз (однина — шваль-де-фриз) — довгий брусок, який підтримує залізні частоколи, що перехрещуються на зразок літери X, причому верхівка кожного кола загострена.

Дефіле — вузький прохід.