Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой 📚 - Українською

Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Секрети Лос-Анджелеса" автора Джеймс Еллрой. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 162 163 164 ... 200
Перейти на сторінку:
що хтось із наших його взагалі знає.

Отже, через місяць після бійні в «Нічній сові».

— Напружте-но пам’ять, Лоррейн. Бійня в «Нічній сові». Пригадуєте?

— Га? Це там, де якихось людей розстріляли?

— Проїхали. Що ще тоді сказав Петчетт?

— Нічого.

— Більше ви нічого не можете повідомити про Петчетта і шантаж? Майте на увазі, мене не цікавить, чи ви самі це робили. Я питаю не для того, аби потім висунути вам звинувачення.

— Ну, можливо, місяці за три до цього я випадково чула розмову Пірса із Веронікою, тобто Лінн. Мовляв, він домовився із тим скандальним журналістом, якого потім вбили, що Пірс передаватиме йому інформацію про різні таємні пристрасті наших клієнтів… ну, знаєте, фетиш і все таке, а той журналіст погрожуватиме їм опублікувати це в «Цілком таємно». Ну, ви зрозуміли: або платиш копійчину, або про тебе розповідають у жовтій пресі.

Теорія шантажу підтвердилася. Ед зрозумів, що Лінн чомусь вирішила грати по-чесному й нічого не розповіла Петчеттові — чорта з два він би тоді дозволив всім цим людям опинитися на допиті в поліції.

— Лоррейн, сержант Клекнер показував вам порнознімки?

— Я вже йому казала, але і вам скажу, — відповіла жінка, кивнувши. — Я там нікого не знаю, та й узагалі від тих фотографій мені страшно.

Ед вийшов. У коридорі на нього чекав Двейн Фіск.

— Чудова робота, сер. Коли вона заговорила про «того хлопця», я зганяв до Еви і розпитався її також. Вона це підтвердила, і також підтвердила, що не знає імені.

— Скажи їй, що Ріту і Йоркіна затримано, — кивнув Ед, — а її відпусти. Подивимося, чи вона побіжить до Петчетта. Що там у Клекнера із Йоркіном?

— О, з цим доведеться погратися, — похитав головою Фіск. — Дону буквально доводиться змушувати його говорити. От де той Бад Вайт, коли він так потрібен? Він би цього фраєра миттю розговорив.

— Дотепно, але якось без нього впораємося. Гаразд, зараз я хочу, аби ти відвів Лакса і Ґейслера пообідати. Лакс тут добровільно, так що поводься пристойно. Скажи Ґейслеру, що це справа про численні вбивства і що ми готові гарантувати Лаксу повний імунітет і письмове зобов’язання не допитувати його в суді. Скажи, що всі потрібні папери для цього вже готові, а якщо він схоче перевірити, хай зателефонує до Елліса Лоу.

Фіск кивнув і зайшов до камери № 5. Ед тим часом зазирнув до № 1.

Честер Йоркін стояв перед дзеркалом: кривлявся, складав із пальців пташку. Кістлявий хлопець із масним чубом над уважними очима. На руках у нього були шрами — можливо, сліди старих уколів.

Ед відчинив двері.

— О, а я тебе знаю, читав про тебе! — сказав Йоркін.

На руках у нього і справді були шрами від уколів.

— Так, про мене розповідали в новинах.

Честер нахабно посміхнувся.

— Та ні, — зареготів Честер Йоркін, — я маю на увазі, давно вже читав, kemo sabe[31]. Пам’ятаєш: «Я ніколи не б’ю підозрюваних, тому що саме це зводить поліцейських на один рівень зі злочинцями». А знаєш, що я на це тобі відповім? Я ніколи не здаю своїх, бо всі копи — рідкісні мудаки, які аж кінчають, коли розколюють людей.

— Виговорився? — Ед увімкнув «режим Бада Вайта».

— Ні. Як воно — коли твого батька Мучі-Маус в дупу довбить?

Йому було страшно, але він це зробив — ліктем вдарив Йоркіна в кадик. Той почав задихатися; Ед миттю зайшов йому за спину, заклацнув кайданки і вклав пикою в підлогу.

Йому було страшно, але ніякого тремтіння в руках: дивися, тату, я не боюся.

Йоркін спробував відповзти в куток камери.

Едові було страшно, але він вдався до іще одного фірмового прийомчика Бада Вайта: схопив стілець, крутонув його і кинув у стіну над головою підозрюваного. Йоркін досі намагався відповзти; Ед копняками погнав його у куток. А тепер можна й перепочити: тільки б голос не затремтів, тільки б в очах за сцельцями окулярів не промайнула добра іскра.

— Розповідай усе. Про порнуху і про все, що ви продаєте через «Флер-де-Ліс». Усе. Почни з доріжок у тебе на руках, і з того, чому настільки розумна людина, як Петчетт, довіряє такому нарколизі, як ти. І нагадую ще раз — Петчеттові гаплик, і єдиний, від кого залежить твоя подальша доля, — це я. Зрозумів мене?

Йоркі слухняно закивав головою.

— Я був його піддослідним кроликом. Він перевіряв на мені препарати. Піддослідний кролик!

1 ... 162 163 164 ... 200
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"