Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Погонич ждатиме, однак Забути раджу про манери: Шукати в темряві папери Не випадає нам ніяк. До того ж може зайвий шум Здійнятися через дрібничку. Ні, краще запалити свічку…

Дон Мануель

Упертюх ти і тугодум! Щоб я господаря збудив? Була б подвійною провина! Забув, що ти всього причина? Згадай-но краще, де лишив Папери ти.

Косме

Клянусь, їй-право, Я і навпомацки знайду Стіл, на якому, на біду, Їх залишив… Не в тому справа.

Дон Мануель

Ну, відчиняй!

Косме

І сміх, і гріх! Боюсь гнівити вас даремне, Не знаючи, куди без мене Примара переклала їх. Бо досі кожна із речей, Що я лишав, на місце інше Пересувалась, навіть гірше: Зникала часом геть з очей!

Дон Мануель

Якщо нема листів, затям, Ми їх розбудимо, а доти Не варто зайвої турботи Все ж завдавати хазяям.

(Йдуть.)