Читати книгу - "Заборонений плід, Валерія Дражинська"

Діма

Я повільно переводжу погляд від екрану з нескінченними цифрами на гінця з поганою новиною. Раніше за таке запросто позбавляли голови. Лють у грудях почала бушувати не слабка, але роки практики дозволили утримати нейтральний вираз обличчя. Ось тільки голос підвів, весь холод Арктики проривався в ньому:

- Що ти сказала?

Хлоя злякано робить крок назад. Очі округлюються. Вперше вона при мені втрачає контроль над собою.

- Євгенія Михайлівна ще з ранку покинула будівлю офісу, - ледве лепечить на сто відсотків впевнена в собі жінка.

Дивлюся на годинник. Вже майже чотири. Сам занурившись в роботу, я думав, що Женя теж плідно працює. Ще й на батьківщині термінова справа виникла. Потрібно летіти. А тут руде покарання виступає. 

- Чому відразу не повідомила? - зазвичай від такого мого тону навіть судді зі стажем тушуються.

- Я ... я…

- Зрозуміло! Вільна, - стримую бажання в сказі змахнути рукою ноутбук, - Хоча, стій. Ще раз посмієш подібне ставлення до Євгенії Михайлівні пошкодуєш. Не тільки роботу втратиш, - киваю головою на вихід з кабінету, - Поклич охорону. 

Хлоя голосно ковтає та буквально вилітає за двері.

Та як ці Фіджі так Женю поміняли? Раніше вона була поступливою. Тепер постійно наривається. Що сталося? Я відразу зрозумів, коли вона почала закохуватися в мене. Не помітити такі погляди неможливо. Тому і намагався рідше з'являтися на її горизонті. А потім той чортів день народження. І у мене дах поїхав. Думав місяць відпочинку позбавить її, а заодно і мене від недоречного тяжіння. Але все тільки загострилося. Ця руда відьма по поверненню почала виносити мозок. Ревнує і біситься, як ніби ми клятви в церкві давали. Сама ж своєю шикарною дупою перед усіма крутить. Зі стогоном відкидаю голову на спинку крісла та закриваю очі.

Довбана манія! Тільки за сьогодні конкретний передоз. Кадр - Женя в ліжку, апетитно випнувши попку (не стримався, вилив на неї воду, треба було і на себе). Наступний кадр - Женя в одному лише рушник, тут без коментарів, суцільна спокуса, яку одночасно хотілося прибити і затрахати. Наступний - довге вологе волосся охоплюють спокусливу фігурку, яка вперто і зло крокує на вихід з кабінету. Одяг при такому вигляді взагалі не кидалася в очі, лише довге, темне від вологи, злегка хвилясте волосся та стрункі нескінченні ноги. В штанях пизд*ць! Тепер всі думки про маленьку дівчинку Михайла мають чітке обмеження вісімнадцять плюс. У сказі відкриваю очі. 

Ноутбук рятує боязкий стукіт у двері.

- Так! - підвищую голос, що не властиво мені.

До кабінету обережно заходить начальник охорони. Дідько, довела дівка, мене вже всі бояться! Потрібно терміново зустрітися з Кетрін, я вже стаю неврівноваженим. Але спочатку провчу «племінницю».

- Вона сіла в..., - відразу почав доповідати начальник.

За описом дізнаюся машину Женіної подруги Хани. Ну хоча б тут не ступили. Ступив я, наївно припустивши, що зі мною в компанії з неміряною кількістю охорони, її власна не знадобиться. Облажався! Тепер ні кроку не ступить без Кості або Андрія.

- Зрозумів! Можеш йти, - обриваю подальший потік непотрібної інформації.

Тільки беру в руки телефон, як він дзвонить сам. Костя починає відразу звітувати. Женя повернулася додому разом з подругою. З купою покупок після шопінгу. Зараз відпочивають біля басейну.

Моментально заспокоююся та посміхаюся. Подумала, що я їй фінансовий кисень перекрию, ось і вирішила наостанок відірватися. Ні, дівчино! У мене інші методи.

Наказую кості з дому її не випускати та в гості нікого більше не пускати. 

До дев'яти закінчую термінові справи та, в передчутті, їду додому. По дорозі наполегливо таранить очевидність - вона постійно провокує мене на емоції, які в моїй професії неприпустимі. Підіймаюся до неї. Перед дверима даю собі кілька секунд і тут же подумки матюкаюся. Я навіть при вході на судове засідання ніколи так не робив. Порив постукати відрізаю на корені. Про*бала вона приватність. Заходжу і застигаю. Спочатку в сказі, Женя спокійнісінько собі дрихне, вкрита лише чимось легким. А потім, коли очі звикають до напівтемряви кімнати через щільно задірнуті штори, вже в подиві, який майже відразу змивається хвилею найпотужнішого бажання. Вона, бл*дь, знущається?!

Біла простирадло сплутана між ніг. Спить на спині в одних прозорих трусиках, що не прикривають, а навпаки підкреслюють все, що потрібно та ідеальну епіляцію. Одна рука закинута за голову, друга тремтить на плоскому животі. Волосся розкидані по ліжку, частина обплітає стан, але не приховує привабливо виставлені шикарні груди зі збудженими горошинами сосків. Вологий рот відкритий, та крізь утворений в вухах гнітючий шум, до мене починають доходити тихі стогони.

Що їй, бл*дь, там сниться? Відразу отримую відповідь на своє питання, що прозвучало ледь помітним шепотом:

- Діма!

Піднімаю погляд на очі, вона точно спить. Оце так я підібрав момент завалиться до неї в кімнату для розбору польотів.  

Від картини, що відкрилася, втрачаю здатність рухатися. Член у штанях ниє від нестерпної похоті! Я ще ніколи не був такий збуджений. І коли її голова злегка закидається, а рука з живота починає повільно повзти до низу, у мене геть змиваються межі. Втрачаю себе. Хто я? Хто вона? Це вже не має значення. Переді мною та, яку хочу до нестями.