Читати книгу - "Казки СвятІ 2 , ДМИТРО АЗАЛІЯ КУПЕЦЬ"

                              ДОБРІ ЇЖАКИ

  Свята сім’я прийшла в ліс — де є на пікніку — їдять хліб з ікрою й хліб з маслом і сиром корови та ковбасою свинячою і їдять огірки — у літі й п’ють воду мінеральну — і тут…

  Прийшли їжаки — ціла сім’я і розмовляють з ними. Їжак висунув свою голову з панцеру колючок і мовив: — Святі ви Я відчув — і ви маєте збудувати дамбу на річці Стрий — бо ми живемо в її долині в лісі — і повінь на весні — затопить наші житла а, якщо ви збудуєте дамбу — ми покажемо вас де росте квітка з первісного періоду. Свята сім’я погодилась, бо розбагатіли на книжках і Дмитро Люблячий — найняв будівничих й вони збудували дамбу вищу, бо стара дамба впала в ріку — бо течія ріки її підмулила і підтиснула.

  А тепер їжаки поповзли у лісі, а Любляча сім’я пішла за ними і прийшли до квітки древньої, яка є мов жоржина, але біла і є делікатною мов троянда і пахне — глибокою квіткою.

  АЗАЛІЯ взяла насіння древньої квітки й вкинула її у Містичну силу лісу — й породилося — долина квітів, які пахнуть глибокою квіткою — і Святі — насолоджуються запахом квітковим. А їжаки їдять лісові яблука.

                           БЕЗМЕЖНА КРАСА

  ДМИТРО Люблячий — придумав БЕЗМЕЖНУ красу — а його Я жіноча АЗАЛІЯ Свята — є перед ним і сотворила — це в живу — її лице: очі нефритові солодкі гарні і ніс картоплею — лице кругле — біло – молочне — сяє красою Безмежною лине — її Я ДМИТРО Святий милується — насолоджується її БЕЗМЕЖНОЮ красою — свого Я і заснув від насолоди, яку відчув від її Безмежної краси — і впав, а АЗАЛІЯ зловила його руками й насолоджується ним, бо Любить його і мовила Любляче: — БЕЗМЕЖНА КРАСА моя — це насолода потужна — від, якої — ти засинаєш — моє Я.

                         ЩАСЛИВА НОРМА

  ДМИТРО ЛЮБЛЯЧИЙ лежав на ліжку в ночі — і до нього з раю прийшла Душа Норма Мерілін Монро — яка спершу була в Чистилищі і за гріхи свої, а тепер Азалія Свята бачить Норму щасливою і чистою і її дух її образ жіночий й АЗАЛІЯ породила Безмежно — жіночість — Норма Мерілін — до Безмежності — і виникла —ще одна Норма Мерілін Монро — блонда з зелені очі — красуня — і їх тепер є двоє. Норма мовила радісно і щиро: — Азалія, дякую за сестру! Азалія мовила радісно і щиро: — Норма, це твоя Я — на 100 відсотків — ти — і твоя сестра близнючка — сотворена з твоєї жіночості Норми — у лині силі — Безмежній — моїм — і моєю фантазія — мого Я ДМИТРО Святого, бо він був — це написав — а тепер — ми — це реалізували.

  Дві Норми Мерілін Монро — приїхали з ДМИТРО і АЗАЛІЯ в Мотель — і там дві Норми навели руки в повітря і відкрився — прохід — і вони зайшли у МІСТИЧНИЙ ГОТЕЛЬ ПОЗИТИВНИЙ — і прохід закрився.

  У Містичному Готелі дві Норми жінки Духи з душею — праведні — поселилися в номер з рожеві стіни й вечеряють з АЗАЛІЯ Свята — рибою і п’ють сік манго, а у кімнаті — відчувають — сіни линуть відчуття елегантна насолода. АЗАЛІЯ мовила радісно: — Норма, Я щаслива, що ти увійшла в рай — це сталося завдяки твоїй вірі в Бога — і молитвам моя Я ДМИТРО за тебе і Богу, бо нас обдарував благодаттями. Норма мовила радісно: — І Я щаслива, що ти на Небі жила і житимеш АЗАЛІЯ СВЯТА — І Я, ще щаслива тим, що на Небі у Царстві Божому — Я спізнала — Святе Кохання Чисте Щасливе живе з своя жива споріднена душа у духу праведному.

                     НАДПРИРОДНИЙ МАВЗОЛЕЙ

  АЗАЛІЯ СВЯТА  — до своя Любляча сім’я Свята — щиро і радісно та весело з нотками Люблячості: — Моя Свята сім’я Любляча — ДМИТРО і Марія та Рафаїл і Розалія — Я створила надприродні ключі — від мною сотвореного Мавзолею Надприродного — і заховала ці ключі у Лабіринті з троянд червоних — давайте — пограємо в цю гру! Веселу гру! Вони погодилися і зайшли у Лабіринт трояндовий — де йдуть по своя інтуїція до ключів — і знайшли ключі й поїхали у Містичний ліс — до мавзолею.

  ДМИТРО запхав мідний ключ у замок — і відкрився — Надприродний Мавзолей — Святі зайшли у нього, а там є духи клоунів і показують їм цирк Містичний де трюки і фокуси є про серце — тепер серце їх забризкало гейзером крові, а мозок фонтаном крові — а жили на руках і ногах набухли сферами блакитними й сяють блакиттю Небесною — а очі їх красиві — сяють своїм кольором — а кисень у їх легенях — почав закручуватися у ліво у формі спіраль — і вони втратили свідомість і впали — їх зловила на руки Азалія Свята і сміється весело і мовила Любляче й дуже весело: — Я придумала цирк Надприродний!

  А далі Азалія Свята — жінка Любляча — вдихнула помножений нею кисень — у ніздрі її сім’ї — і вони прокинулися. І вона запитала: — що ви бачили? Її Я ДМИТРО мовив Любляче — дивлячись на неї Святу — його Я: — Я бачив тебе Азалія Свята Дух моя Я жінка Любляча красуня — ти стояла на слоні і робила сальта різні й літала та — … АЗАЛІЯ доповнила своє Я: — Та була весела дуже. Бо коли весело — це гарно.

  І ви будьте веселі — бо веселість робить душі комфорт — а звеселяє позитив! Тож — приділіть свій час Святості.