Читати книгу - "Щастя , Настя Коваленко"

Лілія сиділа в кімнаті, вдивляючись у вікно, через яке пробивалося тепле сонячне світло. Вона не могла повірити, що все змінюється так швидко. Вчорашній день, коли вона стояла на сцені, здавалося, був лише мрією, а тепер, після того як її пісня почала набирати популярність, все стало реальністю.

Її телефон задзвонив, і на екрані з'явилося ім'я її батька. Вона миттєво підняла слухавку.

— Привіт, Лілія, — голос батька був спокійний, але в ньому відчувалася радість. — Я вже вдома. Ти не уявляєш, як я скучив.

Лілія відчула, як серце розцвіло від цих слів. Її батько, який так довго був в лікарні, тепер був вдома. І хоч він ще не зовсім одужав, його присутність поруч дарувала їй неймовірне відчуття спокою.

— Тат, я так рада тебе чути! — відповіла вона, тримаючи телефон ближче до вуха. — Мені так хочеться побачити тебе.

— Я теж хочу побачити тебе, Ліліє. Я слідкував за твоїми успіхами. Ти, напевно, не знаєш, але я чув твою пісню в інтернеті. І я дуже гордий за тебе.

Ці слова підтверджували, що її зусилля не були марними. Лілія відчула, як хвиля емоцій накрила її.

— Тат, я… я хочу сказати тобі, що все, що я роблю — це для тебе. Ти був моєю мотивацією, і я вперше відчуваю, що все не даремно.

Її голос тримався на межі сліз, але вона не дозволяла собі плакати. Батько підтримував її на кожному кроці, і тепер, коли він був вдома, Лілія відчула, що зможе впоратися з будь-якими труднощами.

— Ти сильна, Лілія, і я завжди буду тобі допомагати. Не забувай про це. Твоя мрія — це не тільки твоя, вона і моя теж.

Лілія відчула, як серце наповнюється теплом. Тепер, коли її батько був поряд, вона не боялася нічого. Вона відчувала, що готова рухатися вперед і досягати нових висот.

— Я тобі обіцяю, що не зупинюся, — сказала вона, зібравши всю свою рішучість. — Моя мрія тільки починається.

Вона відчула, як знову набирає силу і віру в себе, готова йти далі, долати всі труднощі і досягати нових вершин.

Це був її новий початок.