Читати книгу - "Пісня про Гайавату"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пісня про Гайавату" автора Генрі Водсворт Лонгфелло. Жанр книги: 💛 Шкільні підручники / 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
лісу,
В тайники його вривалось
І все пильно оглядало.
Спали гості Гаявати
В тихій сутіні вігваму...
І підвівся Гаявата,
І з Нокоміс попрощався,
І озвався тихо-тихо,
Щоб чужинців не збудити:
"Ну, прощай, прощай, Нокоміс!
Я в далеку йду дорогу,
В край Ківайдіна на Захід!
Але всіх гостей, Нокоміс,
Я на тебе залишаю.
Бережи ти їх, турбуйся,
Щоб гаразд було чужинцям,
Щоб ніщо їх не смутило,
Щоб в вігвамі Гаявати
Завжди їм були готові
І обід, і місце, й захист".
Так сказав він і покинув
Свій вігвам на вічні віки;
Потім він з своїм народом
Попрощався і промовив:
"Я іду, о мій народе!
Я відходжу в край далекий,
І багато зим і весен
Прийде знов і знову зникне,—
А тебе я не угледжу.
Та своїх гостей-чужинців
Залишив я у вігвамі.
Ви їх слухайтесь, о друзі,
Слову мудрості навчайтесь,
Бо послав їх в нашу землю
Гітчі-Маніто могучий".
І на березі востаннє
Гаявата обернувся
І на хвилі зсунув човна,
На ясні, блискучі хвилі
Одіпхнув свою пірогу,
І сказав він їй: "На Захід!"
І в дорогу довгу рушив.
І огнем червоним хмари
Загорілися, і небо,
Наче прерії, палало.
І розпаленим потоком
Відбивався в Гітчі-Гюмі
Сонця слід.
Все далі й далі,
Все на Захід і на Захід,
В червоніючі тумани
Плив по морю, по потоку,
Плив до Сонця Гаявата.
Довго з берега дивився
І прощавсь народ востаннє.
Бачив, як його пірога
Піднеслась під саме небо
В морі сонячного блиску
І сховалася в тумані,
Молодик немов, сховалась,
Потонула тихо-тихо
У півмлі, в червоних далях.
І сказав: "Прости навіки,
Ти прости, о Гаявато!"
І лісів пустельних пущі
Затрусились, і понісся
Стогін в темряві по лісу:
"О, прости, о Гаявато!"
І об берег хвилі бились,
Розбивались і ридали,
І гудів їх стогін дужий:
"О, прости, о Гаявато!"
І Шух-шух-га на болоті
Прокричала сумно-сумно:
"О, прости, о Гаявато!"
Так в рожевій млі вечірній
В сяйві гаснучого сонця
Зник навіки Гаявата,
Одійшов у край Поніма,
В край Ківайдіна далекий,
В Землю Праведну Блаженних,
У життя щасливе, вічне!
СЛОВНИК
індіанських слів.
що трапляються в поемі
Авейсо — ластівка
Аджидомо — білка
Акозівін — лихоманка
Амік — бобер
Амо — бджола
Аніміка — грім
Бем-вава — звук грому
Бімагут — виноград
Бюкадевін — голод
Вабассо — кролик; назва північної країни, де водиться кролик
Вава — дика гуска
Вава-тейзі — світляк
Вавбік — урвище
Вавонейса — дрімлюга
Вагономін — крик горя
Вампум — намисто, пояс і взагалі прикраси з мушлів та скляних намистин
Вебіно — чарівник
Вебіно-веск — свиріпа
Вевесімо — блискавка
Вендіго — велетень
Вігвам — індіанське житло
Ве-мок-квана — гусениця
Во-бі-вава — біла гуска
Вобівайон — шкіряний плащ
Мема — зелений дятел
Мешинова — помічник, служник
Міди — лікарі
Мінога — чорниці
Мінджикевон — рукавиці
Мінні-вава — шелест лісу
Міскодіт — квітка, що зветься "Слід Білого"
Міше-Моква — Великий Ведмідь
Міше-Нама — Великий Осетр
Мондамін — маїс
Моно-моні — дикий рис
Мускоде — зелений луг
Мушкодаза — глухарка
Нама — осетр
Нама-веск — настойка з зеленої м'яти,
зелена м'ята
Него-Воджу — дюни Верхнього озера
Непавін — Дух Сну
Нешка — дивись
Нінімуша — милий друже, коханий
Ноза — батько
Овейса — сиворакша
Одамін — суниці
Озавобік — мідний диск (фігура для гри в кості)
Окагавіс — річковий оселедець
Омімі — голуб
Оневе — прокинься, встань
Опечі — снігур
Оссео — син Вечірньої Зорі
Па-пок-кіна — коник
Пібоан — зима
Пімікан — сушене оленяче м'ясо
Назви індіанських племен Північної Америки, що трапляються в поемі
Гурони, деяавери, докоти, команчі, мендени, могоки, оджибуеї, амоги, поки, чоктоси, чорноногі
Назви деяких місяців у поемі
Місяць Ясних Ночей — квітень
Місяць Листя — травень
Місяць Суниці — червень
Місяць опадання Листя — вересень
Місяць Лиж — листопад
В тайники його вривалось
І все пильно оглядало.
Спали гості Гаявати
В тихій сутіні вігваму...
І підвівся Гаявата,
І з Нокоміс попрощався,
І озвався тихо-тихо,
Щоб чужинців не збудити:
"Ну, прощай, прощай, Нокоміс!
Я в далеку йду дорогу,
В край Ківайдіна на Захід!
Але всіх гостей, Нокоміс,
Я на тебе залишаю.
Бережи ти їх, турбуйся,
Щоб гаразд було чужинцям,
Щоб ніщо їх не смутило,
Щоб в вігвамі Гаявати
Завжди їм були готові
І обід, і місце, й захист".
Так сказав він і покинув
Свій вігвам на вічні віки;
Потім він з своїм народом
Попрощався і промовив:
"Я іду, о мій народе!
Я відходжу в край далекий,
І багато зим і весен
Прийде знов і знову зникне,—
А тебе я не угледжу.
Та своїх гостей-чужинців
Залишив я у вігвамі.
Ви їх слухайтесь, о друзі,
Слову мудрості навчайтесь,
Бо послав їх в нашу землю
Гітчі-Маніто могучий".
І на березі востаннє
Гаявата обернувся
І на хвилі зсунув човна,
На ясні, блискучі хвилі
Одіпхнув свою пірогу,
І сказав він їй: "На Захід!"
І в дорогу довгу рушив.
І огнем червоним хмари
Загорілися, і небо,
Наче прерії, палало.
І розпаленим потоком
Відбивався в Гітчі-Гюмі
Сонця слід.
Все далі й далі,
Все на Захід і на Захід,
В червоніючі тумани
Плив по морю, по потоку,
Плив до Сонця Гаявата.
Довго з берега дивився
І прощавсь народ востаннє.
Бачив, як його пірога
Піднеслась під саме небо
В морі сонячного блиску
І сховалася в тумані,
Молодик немов, сховалась,
Потонула тихо-тихо
У півмлі, в червоних далях.
І сказав: "Прости навіки,
Ти прости, о Гаявато!"
І лісів пустельних пущі
Затрусились, і понісся
Стогін в темряві по лісу:
"О, прости, о Гаявато!"
І об берег хвилі бились,
Розбивались і ридали,
І гудів їх стогін дужий:
"О, прости, о Гаявато!"
І Шух-шух-га на болоті
Прокричала сумно-сумно:
"О, прости, о Гаявато!"
Так в рожевій млі вечірній
В сяйві гаснучого сонця
Зник навіки Гаявата,
Одійшов у край Поніма,
В край Ківайдіна далекий,
В Землю Праведну Блаженних,
У життя щасливе, вічне!
СЛОВНИК
індіанських слів.
що трапляються в поемі
Авейсо — ластівка
Аджидомо — білка
Акозівін — лихоманка
Амік — бобер
Амо — бджола
Аніміка — грім
Бем-вава — звук грому
Бімагут — виноград
Бюкадевін — голод
Вабассо — кролик; назва північної країни, де водиться кролик
Вава — дика гуска
Вава-тейзі — світляк
Вавбік — урвище
Вавонейса — дрімлюга
Вагономін — крик горя
Вампум — намисто, пояс і взагалі прикраси з мушлів та скляних намистин
Вебіно — чарівник
Вебіно-веск — свиріпа
Вевесімо — блискавка
Вендіго — велетень
Вігвам — індіанське житло
Ве-мок-квана — гусениця
Во-бі-вава — біла гуска
Вобівайон — шкіряний плащ
Мема — зелений дятел
Мешинова — помічник, служник
Міди — лікарі
Мінога — чорниці
Мінджикевон — рукавиці
Мінні-вава — шелест лісу
Міскодіт — квітка, що зветься "Слід Білого"
Міше-Моква — Великий Ведмідь
Міше-Нама — Великий Осетр
Мондамін — маїс
Моно-моні — дикий рис
Мускоде — зелений луг
Мушкодаза — глухарка
Нама — осетр
Нама-веск — настойка з зеленої м'яти,
зелена м'ята
Него-Воджу — дюни Верхнього озера
Непавін — Дух Сну
Нешка — дивись
Нінімуша — милий друже, коханий
Ноза — батько
Овейса — сиворакша
Одамін — суниці
Озавобік — мідний диск (фігура для гри в кості)
Окагавіс — річковий оселедець
Омімі — голуб
Оневе — прокинься, встань
Опечі — снігур
Оссео — син Вечірньої Зорі
Па-пок-кіна — коник
Пібоан — зима
Пімікан — сушене оленяче м'ясо
Назви індіанських племен Північної Америки, що трапляються в поемі
Гурони, деяавери, докоти, команчі, мендени, могоки, оджибуеї, амоги, поки, чоктоси, чорноногі
Назви деяких місяців у поемі
Місяць Ясних Ночей — квітень
Місяць Листя — травень
Місяць Суниці — червень
Місяць опадання Листя — вересень
Місяць Лиж — листопад
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пісня про Гайавату», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Пісня про Гайавату» жанру - 💛 Шкільні підручники / 💙 Класика:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Пісня про Гайавату"