Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Пелле Безхвостий у школі 📚 - Українською

Читати книгу - "Пелле Безхвостий у школі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пелле Безхвостий у школі" автора Йоста Кнутсон. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

— Це більше, ніж я з’їдаю за цілий тиждень, — сказав Сіґґе.

— Може, в тебе негодящі зуби? — спитав Монс.

— Е, ні, — заперечив Сіґґе. — А щодо помешкання, то я запропонував би вам пожити на рудні, що міститься недалеко звідси в лісі. Там є непогана повітка, в якій ніхто нічого не прибирає.

— Гаразд, — зрадів Монс і нявкнув. Тієї ж миті з-за хліва вибігло шестеро котів — кожен зі свого сховку.

— Дозволь відрекомендувати моє мандрівне товариство, — сказав Монс.

— Кожен із нас заплатив по кроні, — випалив Мурре зі Скуґстібле.

— Ми всі житимемо на рудні, — оголосив Монс. — І там на святвечір улаштуємо свято гномів.

— Що за свято гномів? — спитали Біл і Бул.

— Тоді побачите, — відповів Монс. — А зараз гайда на рудню!


Двадцять перший розділ
Свято гномів на рудні

Наступного дня, в суботу, Пелле Безхвостий з Бірґіттою, Улле та їхніми татом і мамою прибув до Берґслаґена. Увечері ялинка спалахнула вогнями, та найцікавіше було те, що тато вибрав таку високу ялинку, що мусив її вкорочувати.

— Спиляю верхівку, — мовив тато й спиляв. І тільки-но збирався кинути верхівку на купу сміття, як Бірґітта попросила:

— Не викидай, вона схожа на ялинку. Нехай буде для Пелле!

Таким чином Пелле дісталася власна ялиночка у власному кутку. Бірґітта повісила на неї замість різдвяних карамельок три салаки. Пелле походжав біля ялинки й ласо облизувався. Салака завжди дуже смачна, однак він її не з’їв — о, нехай повисить, хоча б до вечора.



Ум’явши свій різдвяний обід — шматочок сушеної тріски й миску рисової каші, Пелле вийшов трохи прогулятися. Зненацька навпроти нього постав живий-живісінький гном, що ховався за великим каменем. На гномові була червона шапка й біла борода, гейби так, як і годиться.

— Гулігу, — привітався гном. — Будь здоровий з Різдвом і з Новим роком!

— Дякую за вітання, — відповів Пелле. — Щасливо відсвяткувати!

— Увечері всі тутешні гноми влаштовують на рудні грандіозне свято гномів, — правив далі гном. — Ось вони й послали мене запросити тебе на свято.

— А там страшно? — спитав Пелле.

— Страшно? — хмикнув гном. — Хіба ти не знаєш, що гноми не страшні. Серед гномів немає лиходіїв. Усі вони добрі.

— Та я побоююся ваших борід, — зізнався Пелле.

— У всіх гномів бороди гарні, — сказав гном.

— Мені здається, що твоя борода якась крива, — мовив Пелле.

— Бо ти схилив голову, — сказав гном. — То ти підеш зі мною на свято? Там передбачається безліч приємних несподіванок.

— О, як цікаво, — мовив Пелле. — Якщо ти обіцяєш, що це не страшно, то піду.

— Звісно, обіцяю, — відповів гном. — Ну ж бо, гайда!

* * *

— Я зроду не бачив у гномів таких зелених блискучих очей, як у тебе, — зізнався Пелле.

— Хіба ти раніше бачив, які в них очі? — спитав гном.

— Ні, мабуть, не бачив, — відповів Пелле.

— Отож-то, — мовив гном.



Вони дісталися до старої рудні в лісі. У темряві зблиснуло кілька зелених очей — напевно, очі гномів, бо коли Пелле підійшов ближче, то помітив на всіх червоні шапки й білі бороди.

— Ну ось, тут ми, гноми, й живемо, — сказав гном-провідник. — Правда ж, у нас затишна рудня?

— Та-ак, — згодився Пелле, а сам подумав: «Дивно, він чимось схожий на Монса, хоча чого б це Монс був тут, якщо він удома, та й у Монса немає бороди».

Двоє гномів голосно хихикнули, й гном-верховода, вліпивши кожному по ляпасові, сказав:

— Ми тут зібралися на свято. За давнім звичаєм наше свято починається хороводом. Та оскільки ти не гном, тобі треба зайти в середину кола.

— А можна мені стати в коло в червоному банті? — засміявся Пелле.

— Можна, — відповів гном.

Проте гноми стали колом і повели танок навколо Пелле, а гном-верховода ще й заспівав. І був то, далебі, не гарний гномський спів, а, можеш собі уявити! — хтозна-колишня зловтішна пісенька:

Ви бачили коли безхвостого кота? Навіки він, сірома, зостався без хвоста! Ну, а в нас хвости довгенькі й танці наші веселенькі. Тож проженім подалі безхвостого кота.

А далі йшла ще й цілком нова строфа:

Що за потворний вид в безхвостого кота! Ми красені, а він — то ж просто сміхота. В нас і бороди, й шапки, ми танцюєм залюбки, та не пустимо до танцю безхвостого кота!

Пелле вже замалим не заплакав, коли

1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пелле Безхвостий у школі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пелле Безхвостий у школі"