Читати книгу - "Моральні листи до Луцілія"

Лист CVIII

1. Тобто за наказом жерця - прислужника «Великої матері» богів фрігійської богині Кібели; її вшанування супроводжувалось оргіями.

2. Автором даних висловів, як і двох наступних, вважається Публілій Сір.

3. Вергілій. «Георгіки», III, 284.»

4. Fuga - «втеча», fugit - «тікає»; це - слова-образи: складені з двох коротких складів, у вірші вони творять нена-голошену частину стопи, даючи уявлення про невловний перебіг часу.

5. Вергілій. «Георгіки», III, 66-68.

6. Вергілій. «Енеїда», VI, 275.

7. Тобто апеляції до народних зборів як до найвищої інстанції.

8. Фенестелла - римський історик часів Августа і Тіберія, писав літописи (аннали), що охоплювали події від царських часів до падіння республіки.

9. Понтифікальні книги - записи жерців (понтифік - верховний жрець), що велися від часів третього римського царя Анка Марція.

10. Тобто від кінцевої мети: вапном у цирку проводилась фінішна лінія.

11. Вергілій. «Георгіки», III, 260-261.

Лист СІХ

1. Ця думка часто повторювалася в античних авторів у вигляді прислів'я, наприклад, у «Сатурналіях» (VII, 7, 12) Макробія: «Подібне втішається подібним».

2. Саллюстій. «Катіліна», XX, 4: «Цього ж самого хотіти і цього ж самого не хотіти - у цьому, врешті, й полягає міцна дружба».

Лист СХ

1. Овідій. «Метаморфози», І, 595.

2. Тобто згідно з уявленням епікурейців про безтурботних богів.

3. Лукрецій. «Про природу речей», II, 55-56.

4. Тобто фламінго.

Лист СХІІ

1. Натяк на початок відомого вірша Катулла (LXXXV): Odi et ато - «Люблю й ненавиджу».

Лист СХШ

1. Тобто мандрівним грецьким філософам.

2. Лат. animal (тварина, жива істота взагалі) - від anima - душа (калька у російській - «одушевленное»).

3. Округлість в уявленні стоїків - символ довершеності; таким вони мислили бога, ототожнюючи його із світом; також - мудреця (пор. у Горація: Сатири, II, 7, 86).

4. Початок «Енеїди» Вергілія. «...В неї шість стіп...» - гра слів: стопа як нижня частина ноги - і стопа у віршуванні.

5. Цецілій Стацій (помер у 168 до н. є.) - автор збережених у фрагментах комедій, переважно наслідувань Менандра.

6. Тобто Кліта (див. прим, в до листа LXXXIII) і Гефестіона, приятеля і полководця, який помер від лихоманки в Екбатані (Мідія) у 324 р. до н. є.

Лист CXIV

1. Йдеться про пароль, що його давав щовечора воєначальник перед тим, як розвести нічну сторожу.

2. У трактаті «Про провидіння» (III, 9) Сенека згадує про щоденні незлагоди Мецената з його примхливою дружиною Терен-цією.

3. Дванадцять таблиць - перше письмове зібрання римських законів, що, за словами Тіта Лівія, стало основним джерелом як суспільного, так і приватного права.

4. Гракх, Тіберій Семпроній (162-133 до н. є.) - політичний діяч і видатний оратор. Будучи народним трибуном (133 p.), вніс аграрний законопроект, що мав на меті припинити розорення селянства в Італії.

5. Красс, Луцій Ліціній (140 - 91 до н. є.) - видатний римський оратор, учитель Ціцерона.

6. Куріон, Гай Скрібоній - один з найвидатніших ораторів свого часу, претор 121 р. до н. є.

7. Аппій Клавдій Сліпий - державний діяч (консул 307 і 296 р. до н. є.), оратор, автор збірки сентенцій, найвідоміша з яких вчить, що кожен є ковалем своєї долі. Тіберій Корунканій - видатний римський правник, оратор і державний діяч, консул 280 р. до н. є.

8. Аррунцій, Луцій - прихильник Секста Помпея, потім - Августа, консул 22 р. до н. є.

9. Вергілій. «Георгіки», IV, 212-213.

Лист CXV

1. Вергілій. «Енеїда», І, 327-328, 330.

2. Овідій. «Метаморфози», II, 1-2, 107-108.

3. Монолог із трагедії Евріпіда «Даная». Автор розрізнених рядків невідомий.

Лист CXVII

1. Тобто за звичаєм гладіаторів (див. прим. 2 до листа XXXVII).

2. Гра на взір нинішніх шашок.

Лист CXVIII

1. Ціцерон. «Листи до Аттіка», І, 12, 4.

2. Цецілій - дядько Аттіка (див. початок цього ж листа).

3. Окличник оголошував результати виборів.

4. Див. прим. 1 до листа LXXI.

Лист СХІХ

1. Натяк на філософа Діогена, який, викинувши свого кухля, за прикладом пастуха пив воду з пригорщі.

2. Красс, Марк Ліціній - один із тріумвірів (60 р. до н. є.) поряд з Помпеєм та Цезарем. Нажив величезні багатства, скуповуючи майно противників Сулли, яких той знищував згідно з проскрип-ціями. Ліціній - багатий вільновідпущеник Августа.

3. Горацій. Сатири, І, 2, 114-116.

Лист СХХ

1. Див. прим. 2 до листа XCVIII.

2. Горацій Коклес - один із легендарних героїв війни римлян з етрусками (пор. прим. 4 до листа XXIV).

3. Маній Курій Дентат - консул 290 і 275 pp. до н. є., переможець самнітів і епірського царя Пірра, зразок староримської мужності і простоти.

4. Горацій. Сатири, І, 3, 11-17.

Лист СХХІ

1. Архідем із Тарса (Сіцілія) - філософ-стоїк II ст. до н. є.

2. Римляни відзначались особливою забобонністю; звільнити людей від неї прагнув, зокрема, Лукрецій у своїй поемі «Про природу речей».

3. Тобто in-felicitas - «не-щастя».

4. Віск у давнину використовували в техніці енкаустичного живопису.

5. Тобто вільних дорослих громадян.

Лист СХХІІ

1. Вергілій. «Георгіки», І, 250-251. Веспер - вечірня зоря, вечір.

2. Натта Пінарій - клієнт Сеяна (див. прим. 2 до листа LV).

3. Марк Вініцій - консул 45 і ЗО pp. до н. є., родич Тіберія.

4. Педон Альбіноеан (поч. І ст. н. є.) - сучасник і друг Овідія, поет, автор епічного твору про Тесея, а також поеми про діяння Германіка.

5. Олію використовували для світильників.

Лист СХХШ

1. Йдеться про спів сирен («Одіссея», XII, 178 і наст.). Міф про сирен, як і про лотофагів («Одіссея», IX, 83 і наст.) символізує солодку звабу, що зводить людей на манівці, до загибелі.

2. Натяк на поему Овідія «Мистецтво кохання».

3. «Смерть - це закон, а не кара» - підсумовує Сенека свої роздуми про смерть в одній із епіграм («Про час»).

Лист CXXIV

1. Вергілій. «Георгіки», І, 176-177.

2. Пор. гру слів («тонкий» - це