Читати книгу - "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
1 жовтня 1980 р.
1/X-80 р. о 10:00
судове засідання продовжено
СВІДОК. Коцюбинська Михайлина Хомівна
1931 р. н.
Видавництво «Вища школа»
м. Київ
вул. Леніна 84, кв. 6
Свідок попереджається про кримінальну відповідальність за ст. ст. 178, 179 КК УРСР.
Стуса знаю, стосунки у мене з ним дружні. Ми з Стусом працювали разом в інституті літератури АН УССР, я була науковим працівником, а він аспірантом. Нас з Стусом єднали спільні думки, інтереси. Я в 60-х роках уже знала вірші, які писав Стус, і високо цінувала його поетичний талант. З Стусом було говорити завжди цікаво, спілкування з ним і далі дає мені дуже багато. Стус завжди вабив мене своєю вдачею, він кришталево чиста людина.
На несправедливість Стус завжди реагував так, як вважає за потрібне. Я завжди високо цінувала своє знайомством з Василем Стусом. В 1965 р. Стуса було звільнено з Інституту літератури за те, що він виступив з відкритим протестом в кінотеатрі «Україна» проти арештів наших друзів Світличного та інших. Після його звільнення ми продовжували підтримувати свої стосунки. Ходили в кіно, в концерти, обговорювали різні хвилюючі нас питання. Василь хворів, працював на тяжкій фізичній роботі, мені боліло серце за нього.
В 1972 р. Василя було заарештовано, осуджено і відправлено в табір, я писала йому весь час листи. Коли він був уже в засланні, то наше листування посилилось. Після повернення Василя із заслання наші стосунки були досить близькими.
Стус мені говорив, що він звертався до прокуратури з листом в захист Горбаля, якого обвинувачували у зґвалтуванні, це був один із його проявів на несправедливість.
Свідку пред’являється т. 4. арк. с. 15
Я пам’ятаю, що листа такого змісту я писала.
На запитання прокурора СВІД. КОЦЮБИНСЬКА. Я не можу дати оцінку цьому листу, т. як пред’явлений мені лист не оригінал. На попередньому слідстві покази я писала власноручно, я їх зараз підтверджую.
Дружина Стуса їздила три рази до нього у заслання. Умови, в яких жив Стус у засланні, були дуже жахливі, він жив у гуртожитку, там були люди, які надміру пили, — це я знаю зі слів Стуса. Стус мені розповідав, що коли він був у засланні, то одного разу у нього не було ключа від кімнати, він хотів потрапити у кімнату через вікно, але упав і зламав обидві ноги.
На запитання адвоката СВІДОК КОЦЮБИНСЬКА. Я можу охарактеризувати політичні погляди Стуса в межах демократичного соціалізму, він волів би більшого розвитку українського народу.
Вірші Стуса, які носять антирадянську спрямованість, мені невідомі.
На запитання підсудного Стуса СВІДОК КОЦЮБИНСЬКА. Мені відома декларація прав людини. Мені відомо, що порушення таємниці листування карається законом. Крістіна Бремер член соціалістичної партії, з ФРН, до українського націоналізму вона не має ніякого відношення.
Мені невідомо, що 8 серпня 1980 р. в КДБ до Стуса застосовували фізичні тортури, але якщо про це говорить Стус, то це правда.
СВІДОК. Кириченко Світлана Тихонівна
Я не буду відповідати ні на які питання в цьому суді, який Стус не визнає чинним. Я буду давати свідчення тільки в тому суді, де В. Стус буде звинувачувати, а не сидіти на лаві підсудних.
Головуючий попереджає свідка Кириченко про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показів і за дачу завідомо неправдивих показів за ст. ст. 178, 179 КК УРСР.
На запитання головуючого СВІДОК КИРИЧЕНКО. Ніяких свідчень в цьому суді я давати не буду.
ПРОКУРОР. Я прошу суд порушити проти Кириченко кримінальну справу за відмову давати покази у судовому засіданні.
Ставиться на обговорення питання про клопотання прокурора.
АДВОКАТ. Я покладаюсь на рішення суду.
Для постанови ухвали суд іде до нарадчої кімнати.
Повернувшись з нарадчої кімнати, головуючий оголошує ухвалу.
СВІДОК. Радевич Евгений Владимирович
1952 г. р.
г. Львов
ул. Малая 6 кв. 7
работаю в Магаданской обл. на руднике им. Матросова.
Свидетель предупреждается об уголовной ответственности по ст. ст. 178, 1787 УК УССР.
Стуса знаю, отношения нормальные.
Стус работал у нас на руднике, мы знали, что на руднике он отбывал ссылку. Стус был недоволен нашим строем в СССР, он говорил, что у нас нет свободы слова, печати, что эта свобода есть только на Западе. Правительство СССР он называл «кликой», что они чинят беззаконие. Стус говорил, что его осудили и выслали в ссылку незаконно.
На вопрос прокурора СВИД. РАДЕВИЧ. Стус высказывал мысли, чтобы Украина была «самостійной», говорил, что украинцам надо вести борьбу освободительную за «самостійность», я попросил Стуса больше никогда со мной не говорить на такие темы, т. к. национализм для меня неприемлем.
Свои показания на следствии полностью подтверждаю.
На вопрос адвоката СВИД. РАДЕВИЧ. Работал Стус на руднике посредственно. Стуса не любили рабочие из-за его разговоров на антисоветские темы.
СВІДОК. Андрієвська Валерія Вікторівна
1938 р. н.
Інститут психології
вул. Плеханова 6 кв. 40
м. Київ
Стуса знаю, стосунки нормальні.
Особисто познайомилася я з Василем Стусом десь на початку 70-х років. Він справив на мене велике враження як поет. В 1972 році, коли Стус був засуджений, ми обмінялися з ним кількома листами. Після свого заслання Стус був декілька разів у мене. Як літератор Стус обдарована людина.
Свідку пред’являється т. 4 арк. с. 15 — що стосується
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані», після закриття браузера.