Читати книгу - "Ненависть при світлі, Роза Фаєр"

Так, ніч була важкою.. але вранці не стало краще. Я зривався на Єву,як тільки ми опинялися поруч. Вона не піддавалася і платила мені тією ж монетою.

Одним словом,ми навіть не могли спокійно говорити. Чи просто знаходитися в одній кімнаті довго.

Це зовсім не входило в мої плани. Хоч я з самого ранку втік з будинку, щоб не бачити її та всеодно,як тільки повернувся, то одразу ж з нею пересварився.

А хотів же,як краще. Встав,привів себе в порядок і поїхав до найближчого маркету за продуктами. Бо зовсім не подумав про них після прильоту.

В холодильнику щось залишилося. Так як,я попросив хлопців зробити закупи,але вони зовсім нетямущі в цьому виявилися.

Накупляли тільки знайомі продукти. Добре, що хоч якесь м'ясо взяли. При цьому,кинули його до морозильної камери.

Ось,що з ним робити. Гризти сирим чи що. Одним словом,я зрозумів, що потрібно робити все самому.

Або ж взяти до себе на роботу когось сімейного. Щоб знав щось з овочів більше,а не картоплю,капусту і буряк. Я то добре,не пропаду.

Зараз заїду до маркету і може візьму каву з чимось. А Єва встане і буде голодною. Хіба придумає якийсь дієтичний,але божевільний салат з вищевказаних продуктів.

Одним словом, потрібно поспішати, щоб не залишити її голодною. Я й так почуваюся виним перед нею,бо фактично викрав її.

Ще й голову задурив,наплів про якось боса і тому подібне. Вона вчора була налякана,а що буде з нею сьогодні.

Може добре,що я дав їй вранці можливість побути на самоті. Та всеодно надовго залишати її голодною теж не хочеться.

Правда,я ще досі трохи злий на те, що вона так просто мене забула. Звісно,я розумію, що вона була п'яною та все ж..

Я не думав, що таку ніч можна забути. Або ж чоловіка з яким провела таку ніч.

Хоча може я просто переоцінюю свої можливості у сексі..при цьому,це занадто б'є по мені,як чоловікові.

І я це не можу просто викинути з голови. Та повинен якщо хочу, щоб ми з нею нормально налагодили стосунки.

А потім вже розповім їй все. Якось так, щоб вона мене одразу ж не послала. 

Якщо коротко,то я швидко скупився в маркеті. Далі взяв каву і поїхав назад до будинку. Скажу вам, що їхати було доволі довго. Аж цілу годину.

Все зайняло в мене дві з половиною години. Єва вже точно встала.

Я заходжу в будинок і застаю дахозносну картину. В якій Єва у компроментуючій позі миє підлогу...

-Нічого так зустрічаєш,-присвистую.

Бо видовище насправді нереальне. Вона ще й в моєму одязі,а це означає, що в моїй владі. Як завойована територія.

Та шкода..що це не в звичайній ситуації. І я ще досі змушений грати поганого хлопця...

Тим часом, Єва швидко скакує на ноги і повертається до мене обличчям. Може мені і примарилося та я здається бачив рум'янець..

-Я тебе не спеціально так зустрічаю,-хмуриться Єва.

Але я впевнений, що дію на неї не тільки,як подразнювач для нервової системи.

-Ну, звісно. І прибратися ти захотіла лише тому, що брудно. Чому ж тоді ти танцюєш для чоловіків, якщо так вправно справляєшся зі шваброю?-глузую.

При цьому, ненавиджу себе та потрібно показувати свою нормальну сторону поступово, щоб не спалитися.

Та я думаю..або ж просто не думаю,а туплю на кожному кроці.

-А по твоєму жінка створена тільки для побуту? Не думала, що ти такий недалекоглядний і зарозумілий,-вибухає Єва і кидає тряпку.

Добре тільки, що не в моє обличчя.

-Та що ти кажеш. Точніше,це мені каже та,яка думає, що можна отримати все і зразу,виляючи своїм гарненьким тілом,-вдаю, що сердитий.

-Добре,що вам чоловікам нічим не потрібно рухати для успіху,-повертається і йде до своєї кімнати.

Мабуть,я трохи перестарався.. Трясця,я реально втратив голову і веду себе,як підліток. Гірше навіть,в рази гірше..

Чую,як Єва хлопає дверима. Я ж б'ю кулаком об стіну. Тоді повертаюся до авто і заношу пакунки до кухні.

А там щось неймовірно пахне. Кидаю все і йду на запах.

Ммммм...борщик. Домашній. Накидаюся на нього і їм,бо в роті з самого ранку мав лише каву. Потім згадую,що Єва голодна.

Вкотре картаю себе. Прибираю за собою і розпаковую покупки. Тоді йду до неї, щоб перепросити.

Оскільки,я не хочу з нею ще один день сваритися. Підходжу до дверей,але не стукаю. Мені трохи ніяково. Як тут двері відкриваються з самого розмаху і боляче вдаряють по моєму носі.

Дрібна лайка і повністю нерозбірлива..

Далі з'являється Єва і з жахом дивиться на мене. Її поява змушує мене тримати обличчя.

-Я по лід,-кричить вона і біжить.

Я ж йду до своєї кімнати,прикриваючи ніс. Кров тече і я лягаю, закидаючи голову.

Чую знову кроки Єви і відкриваю очі. Вона жалісно дивиться на мене і це ще більше жахливо в нашій ситуації. Потім починає прикладати те м'ясо до ушкодження.

Я стримуюсь, щоб не засичати,а Єва все ветрить його. Все ж я беру свої слова назад.

Добре, що хлопці поклали м'ясо до морозильної камери.

М'ясо розтаяло і по мені почали текти краплі крові. Єва витирала їх,але все було марно. Оскільки,їх не меншало. Вона потягнулася до мене, щоб ще раз витерти та я затримав її руку.

Хотів сказати, що це даремно і я потерплю трохи. Тим паче, що боліло врази менше і кров з носа вже не йшла.

Проте,не зміг..вона так дивилася на мене. Вже без жалю і так...як в ту ніч.

Я і радів,і боявся її налякати. Тому,дав можливість самій прийняти рішення. 

І не помилився,бо вона потягнулася до мене, щоб поцілувати..

Раптом я відчуваю,як Єва притискає до мого тіла той нещасний шматок м'яса. Він все ще крижаний. Я стримуюсь,а вона...

Вона відхиляється від мене так і не поцілувавши. Я несамовито злий на всю цю ситуацію. Мабуть, варто було все взяти у свої руки.

Тоді б вона зараз вже була під мною,а не соромилася за свою дію. Яка мала задовольнити наше бажання і тягу. А я не сумніваюся, що саме це вона відчуває до мене.

Просто може ще опирається. Звісно,я розумію чому. Вона вважає, що ми мало знайомі,що правда. Та все ж вона не може опиратися мені,бо десь у свідомості розуміє, що я не той ким прикидаюся.