Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Оманливе кохання, Ангеліна Кріхелі 📚 - Українською

Читати книгу - "Оманливе кохання, Ангеліна Кріхелі"

411
0
19.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Оманливе кохання" автора Ангеліна Кріхелі. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 40
Перейти на сторінку:
Глава 10

Тільки-но за Олександром зачинилися двері, як Андрій Єгорович потягнувся за телефоном.

– Тату, що це все означає? – не до кінця усвідомлюючи те, що відбувається, уточнив Ростислав. – Хоч я тобі рідний син? – спробував замаскувати жартом власну розгубленість, тавийшло не дуже вдало.

– Не мели дурниць, – заперечила Ельвіра, побоюючись войовничого настрою свекра.

Чоловік невдоволено насупився, але сперечатися не став. Натомість з осторогою потягнувся за документом, що залишився на столі для ознайомлення.

Сьогодні Сашко був зовсім іншим. Непокірним, сильним, впевненим у собі. Такого хотілося б назвати братом. Але, за дивними законами Всесвіту, саме сьогодні виявилося, що вони один одному ніхто. Іронія долі, не інакше. Ростик сумно посміхнувся, тупо дивлячись на формулювання «З імовірністю 99,9% родинного зв’язку не мають».

Батько все життя намагався зламати, підім’яти Сашка під себе. А той наче й не сперечався, але й не підкорився. Але чоловік звик до такої обстановки, став несвідомо наслідувати батька і теж заклював молодшого брата, при цьому відчуваючи неясну прохолоду до матері. Виявляється, все просто зрозуміло. Усі вони один одному чужі. Вони з батьком окремо, Сашко із матір’ю окремо.

Ростик відчув себе негідником. А ця тендітна і ніжна жінка жодного разу не дорікнула йому в холодності, ніяк не дала зрозуміти, що він їй не син.

Він схопився за голову, схиляючи її до колін. Ним заволодів гострий напад сорому.

– Тільки не треба шекспірівських пристрастей, – гидливо скривився батько.

Він зателефонував комусь, але абонент не відповідав. В очікуванні дзвінка у відповідь нарешті помітив душевні муки свого сина.

– Чому ти не сказав мені? – підняв Ростислав голову, і Ельвіра побачила сльози в його очах.

– Навіщо? – знизав плечима Андрій Єгорович. – Якщо ти із задоволенням «травив» своїх, отже, все одно із червоточиною. Так і чужих прийняв би.

«Адже він має рацію», – з жахом усвідомив син.

Молодий чоловік підвівся з місця і, нічого навколо не помічаючи, побрів у напрямку бару.

– Не смій напиватися! – рикнув батько, безпорадно споглядаючи крах своєї родини. – Завтра маємо важливу зустріч.

Думки його вже гарячково закрутилися у пошуках вигідного рішення. Батьку Христини він скаже, що аудіо – фальсифікація, щоб розладити їхні плани. Одружити з Христиною можна і Ростислава. А Ельвіра? Її можна заткнути хабарем, прибрати з дороги або... Він окинув точену фігурку оцінювальним поглядом... Ще й сам не старий. Підстеле під себе, щоб мовчала. Прибрати завжди встигне.

Дівчина прочитала в його погляді небезпеку, що насувається, і відразу поспішила ретируватися.

– Догляну за Ростиком, – безладно пробурмотіла вона, пробкою вилітаючи з кімнати.

Чоловіка вдалося наздогнати на сходовому майданчику. Він неквапливо спускався сходами, постійно зупиняючись, щоб відпити з горла дорогий коньяк.

Еля співчутливо хмикнула. Оцінила відстань між ними, поспішно стягнула туфлі на високих підборах, боячись у такому взутті зламати собі шию.

Нагнала свого благовірного і зупинилася перед ним, перегороджуючи дорогу. Ростик здивовано глянув на неї зверху вниз.

– Що, ти мені теж насправді не дружина? – посміхнувся чоловік.

– Що ти дурня з себе клеїш! – сердито зашипіла Ельвіра, відбираючи у нього пляшку і з побоюванням поглядаючи на квартиру. – Нам треба серйозно поговорити.

Ростислав здивовано ікнув і зібрався сісти прямо на сходах, але усвідомив, що місце не надто підходяще для їхньої розмови, і потягнувся докишені штанів у пошуках ключів від машини.

– Ні! Я сама сяду за кермо. Не вистачало ще нам убитися через твою дурість. А ще краще... Ану ходімо!

Вона змовницьки підморгнула чоловікові і впевнено потягла його за собою.

Ростислав слухняно йшов слідом, з подивом спостерігаючи за змінами, що відбулися в дружині. Дивно, але без цих убивчих підборів вона не здається такою легкодоступною. І хода в неї цілком жіночна, а не вульгарна. Здається, пити більше не слід, бо ще, чого доброго, виявить, що кохає її. Він іронічно посміхнувся і попрямував до виходу, слухаючи, як Еля майже пошепки викликає на їхню адресу таксі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 17 18 19 ... 40
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оманливе кохання, Ангеліна Кріхелі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Оманливе кохання, Ангеліна Кріхелі"