Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова"

292
0
31.12.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя ніжна крутихвістка" автора Марина Тітова. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18 19 ... 82
Перейти на сторінку:

— Красиво, правда? — задираю голову до гори й ненажерливо запихуюсь зорями, ледь чутно побрязкуючи ключами від квартири і автомобіля Макса в своїй кишені.

— Є таке.

Не затримую дівицю, яка, на відміну від мене, не зупиняється й далі прямує до своєї заповітної мети.

— Такий сильний біль? Дошкуляє затято?

— Якби ж хтось мовчав, то б може не дошкуляв, — зле зронила зі своїх прекрасних вуст, підтвердивши здогадки, що нещодавня веселість була лише грою на публіку.

Робити нічого — стулюю свого писка й мовчки веду красуню до аптеки, фармацевт якої виявився більш балакучішим:

— Що, так свербить одне місце, що не хочете чекати, коли ж у дівчини мине головний біль? Зірочка, оце ти влипла. Презервативів скільки брати будете?

Зізнаюся чесно, але не тільки у Юлі після такого питання багрянцем мармиза налилася. Що помідори тепер обидвоє та ще й регочемо.

— Ні, не треба нічого більше. Ми не разом, — встигає першою відповісти моя супутниця.

— От і дарма. Гарна пара, — чомусь вилітає з вуст фармацевта і наші веселощі припиняються.

Вийшовши з аптеки знову граємо у мовчана. Цікаво, про що зараз думає Юля? Вона замислилась й під ноги собі дивиться. Чи також, як і я, думає, як ми вельми гармонійно дивимося разом?

— А я уже тверезий, — чомусь вичавлюю із себе невпевненно. Не знаю, як розговорити супутницю.

— Вітаю, — сухо промуркотіла.

І все? Дідько, що ж казати? Чим зацікавити лялю? Яку тему підняти, щоб потягти час?

— На диво теплі ночі поки що. Чи не так?

— Чи не так...

— Морозива хочеш? — через хвилин п'ять, минувши цілодобовий супермаркет, згенерував питання.

— Дякую та зараз не спекотно і я не голодна.

Дідько. До багатоповерхівки не такий вже й довгий шлях, а я не досяг бажаного результату.

— Давай поговоримо, — зморившись підбирати питання, прямо сповіщаю Юлю.

— Давай.

І все? Оце так просто? Від неочікуванності аж закляк на одному місці й сил зрушити не стало.

— І про що погомоніти хочеш? — стає навпроти мене зеленоока. Здається, комусь зараз будуть непереливки. Дівчина щось замислила.

— Про нас.

— Про нас?! — перепитує здивовано. — А що тут цікавого? Рахунок один один. Я забула тебе, а ти мене. Ми квити. Ти помстився. Молодець.

— Я не мстився. Хотів тебе лиш провчити, — кажу правду й розуміючи цей факт миттєво стаю тверезим, ніби рік нічого спиртного й не смоктав.

— Цікаво. І за що ж? — пирхкає невдоволено своїм носиком.

— Через те, що ти крутихвістка.

— Хто я?! — тепер вже бачу лють приховану в смарагді, та я не зупиняюсь. Мені треба викликати її емоції.

— Кру-ти-хві-стка, — повторюю, ніби для диктанту.

— А ти!.. Ти... — надувшись повітряною кулькою не знайде епітету для мене підходящого.

— Хто ж я? Алкаш? Дурень? Та ні. Я просто закоханий у тебе йолоп, — й сам дивуюся власним словам, не кажучи вже про Юлю.

— Прям так закоханий вже? А як же Мілана? — недовірливо шкіриться.

— А що ревнуєш? — підморгую милим зеленим очам. — Мала, послухай, я був не правий.

— Не називай мене так.

— Вибач. А маленькою можна кликати? — усміхаюся на її пирхкання. — Вибач ще раз. І вибач, що нарубав дров. За все мене вибач, мила. Та все ж ще можна виправити? Можливо я й не зовсім принц, але зробити тебе щасливою може й зможу. Як вважаєш, принцесо?

— Пити ти тільки можеш і гарно казочки складати.

Ситуація починає нагнітати. Вибору не залишається.

— Давай зробимо так. Ти проведеш зі мною кілька годин наодинці і скажеш, чи зміг я зробити тебе щасливою. От тоді й будуть висновки.

1 ... 17 18 19 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова"